
Автобус сполученням «Кошиці–Свалява» прибув із боку Словаччини для перетину українського кордону. Під час перевірки документів прикордонники встановили, що 49-річний водій перебуває у державному електронному реєстрі «Оберіг».
Прикордонний наряд намагався зупинити транспортний засіб, однак чоловік не реагував на законні вимоги та здійснив спробу наїзду на військовослужбовця. Для запобігання загрозі життю прикордонників застосовано засоби примусової зупинки транспортних засобів. Водій залишив автобус на нейтральній смузі та втік у бік Словаччини. Дії водія становили небезпеку як для прикордонників, так і для пасажирів.
За фактом події проінформовано Національну поліцію України та Прикордонну поліцію Словаччини. Наразі водій перебуває у словацьких прикордонників.
Раніше Закарпаття онлайн повідомило, що водій рейсового автобуса Кошиці–Свалява втік від прикордонників на КПП «Ужгород».
Роман 25.01.2026 / 15:58:47
Всіх чоловіків треба приймати з хлібом і сіллю і усмішкою на вустах!
Фантоцці 23.01.2026 / 18:53:19
Можна фільм знімати) Комедія) Фантоцці у розшуку)
Альфа 23.01.2026 / 18:41:31
Тепирь, замість одного водія, уся зміна прикормленників піде в зону бойових дій.
6804 23.01.2026 / 14:26:46
Технічно розшук може прилетіти в систему в будь-який момент, тобто зранку нема, а після обіду є. Причини можуть бути різні. Тут скорше питання, в чию дурну голову приходить ідея пред'являти за Оберіг на в'їзді в Україну, коли всіх чоловіків, які ПОВЕРТАЮТЬСЯ в Україну було б розумно просто мовчки пропускати незалежно від статусу в Оберезі, а не лупити в лоб з порогу розшуком ТЦК.
нижньому 23.01.2026 / 14:13:19
Може скінчилася бронь?
kibi82 23.01.2026 / 13:54:26
Якшо водій перебував у розшуку,ще й працював на рейсосвому міжнародному автобусі,тоді як він переіхав до Словачини???
Stultitiae Laus 23.01.2026 / 12:55:16
Коли пастухи на виході з пасовища розставляють капкани на власних волів, вони чомусь дивуються, що череди рідшають, а молоді бички воліють гризти суху траву за скелями, аніж повертатися до рідного стійла.
Важко збагнути логіку тих, хто, бажаючи наповнити комору, лякає останнього візника, що везе туди збіжжя. Це мистецтво — перетворити дорогу додому на смугу перешкод, де призом за швидкість є свобода в чужих краях, а платою за відданість — пастка на порозі власної хати.
Така "завзятість" господарів має дивну короткозорість: вони бачать лише того, кого можна схопити за руку сьогодні, але не помічають тисячі очей, що спостерігають за цим з пагорбів. Потенційні гості, дивлячись на порожній автобус посеред поля, розуміють: якщо ворота відчиняються лише для того, щоб стати кліткою, то краще залишатися там, де горизонт не закінчується гратами.
Шкода від цього розійдеться луною на роки: бо коли господарі нарешті захочуть покликати людей на бенкет, виявиться, що всі дороги давно заросли бур’яном, бо подорожні навчилися обходити цей дім десятою дорогою, пам’ятаючи долю того самого візника.
До Coitus Laus 23.01.2026 / 08:42:55
З тексту нічого не зрозуміло але дуже цікаво.
Stultitiae Laus 22.01.2026 / 22:07:40
Деякі речі воістину важко збагнути, хоча короткозорий ідіотизм та далекосяжна шкідливість такої діяльності очевидні не тільки для водія міжнародного рейсу при поверненні в Україну, а для певної категорії його потенційних пасажирів.