Індійське каррі з овочами – це не просто страва, а танець спецій на пательні, де кожен інгредієнт грає свою роль. Це полотно смаків, розфарбоване золотом куркуми, землистим шепотом кумина та ніжністю кокосового молока. У цій страві овочі стають головними героями, а спеції – їхніми провідниками до гармонії. Рецепт запрошує до плити, обіцяючи тепло Індії в кожній ложці.
Масло гхі – 2 ст. л.
Кумин (насіння кмину) – 1 ч. л.
Коріандр (мелений) – 1 ч. л.
Куркума – 1 ч. л.
Овочі (картопля, броколі, морква, горошок тощо) – 1 чашка (нарізані)
Помідори – 1 чашка (нарізані)
Сіль – за смаком
Чорний перець – за смаком
Вода – 1 чашка
Кокосове молоко або вершки (за бажанням) – 1/2 чашки
Свіжа зелень (кінза або петрушка) – для прикрашання
Готування починається з підготовки: овочі нарізають невеликими шматочками, немов готуючи їх до великої сцени, а помідори подрібнюють, щоб вони віддали свій сік і наповнили страву глибиною смаку.
На середньому вогні в глибокій пательні розігрівають масло. Для цього рецепта ми купили масло гхі від "Здоровошоп" – його горіховий аромат огортає кухню теплом (гхі ідеально підходить для смаження спецій, бо має високу температуру димлення і надає страві особливого смаку). У розігріте масло додають насіння кумина, мелений коріандр і куркуму, обсмажують 1-2 хвилини, поки спеції не розкриють свій аромат, заповнюючи повітря пряними нотами, наче квіти на світанку.
Далі у пательню відправляють нарізані овочі – картоплю, броколі, моркву, горошок. Їх обсмажують 5-7 хвилин, помішуючи, щоб кожен шматочок увібрав у себе золотисту магію спецій і став м’яким, але не втратив форму. Потім додають помідори, які поступово тануть у страві, створюючи соковиту основу. Тушкують ще 3-5 хвилин, даючи смакам сплестися у м’якій симфонії.
На цьому етапі каррі приправляють сіллю та чорним перцем, регулюючи смак за власним уподобанням. Потім поступово вливають воду, створюючи соус – не надто густий, але й не рідкий, як легкий серпанок. Додають кокосове молоко або вершки, перемішуючи, щоб каррі набуло ніжної, оксамитової текстури – це останній мазок, який завершує картину.
Тепер каррі залишають на кілька хвилин на слабкому вогні, щоб усі смаки глибше переплелися, а спеції розкрилися ще яскравіше. Час від часу його обережно помішують, спостерігаючи, як соус стає густішим і набуває насиченого відтінку. Запахи наповнюють кухню, нагадуючи про далекі країни та їхні кулінарні традиції.