Стало відомо, чому рятувальники не користуються ліфтами в Харкові

У Харкові рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) працюють у посиленому режимі вже майже чотири роки через повномасштабне вторгнення РФ.

У Харкові рятувальники ДСНС не користуються ліфтами в багатоповерхівках із міркувань безпеки.

Про це інтерв’ю виданню «Думка» розповів помічник начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру Головного управління ДСНС у Харківській області Сергій Білоус.

За словами Сергія Білоуса, рятувальники не користуються ліфтами під час виїздів на місця надзвичайних ситуацій, зокрема у зруйнованих чи небезпечних будівлях, через питання безпеки та надійності.

Він згадує це правило в контексті оснащення та процедур, які використовують рятувальники. Ліфти в умовах обстрілів чи руйнувань не дають жодних гарантій безпеки: вони можуть бути пошкоджені, обірвані струмом чи зупинитися між поверхами — і тоді люди, які піднімаються ними, можуть опинитися в пастці або постраждати ще більше. Через це краще рухатися по сходах, навіть якщо це повільніше і важче фізично, бо рятувальники можуть повністю контролювати цей шлях і не залежать від техніки, яка може виявитись несправною після обстрілів чи під час пожежі.

Така практика є стандартною для служб порятунку в умовах надзвичайних ситуацій, коли кожен елемент може вплинути на результат операції та безпеку як рятувальників, так і постраждалих.

Білоус зазначив, що з початком повномасштабної війни традиційні завдання рятувальників не змінилися — вони гасили пожежі та рятували людей і раніше, але тепер значно зросли масштаби руйнувань і небезпек. Часті повторні обстріли змушують додавати до спорядження бронежилети й шоломи, що суттєво збільшує вагу екіпіровки. Через це на місцях аварій доводиться частіше змінювати особовий склад, адже виснаження фізичне й моральне є значним.

Білоус детально описав, яке спорядження потрібне рятувальнику: спеціальний захисний одяг та взуття, засоби захисту для дихання й зору, пожежні рукави та інструменти для розбору завалів. Він також розповів про регламенти дій під час загрози повторних обстрілів — командири визначають безпечні місця, куди пересувають особовий склад у разі тривоги.

Особливо Сергій запам’ятав одну з найскладніших рятувальних операцій: під час обстрілу житлового будинку на Гімназійній набережній дівчинка Марія була затиснута залізобетонною плитою на восьмому поверсі. Під загрозою повторних ударів команда протягом понад трьох годин працювала над тим, щоб стабілізувати плиту й звільнити дитину зі завалу. Це була виснажлива операція, ускладнена пожежею на верхньому поверсі, але рятувальникам вдалося врятувати Марію, що мало справжній «щасливий кінець».

Водночас Білоус наголошує, що не всі історії мають такий фінал — у деяких випадках рятувальникам доводиться діставати вже загиблих людей, або люди помирають у них на руках через важкі травми. Найважче морально — усвідомлювати, що не завжди вдається врятувати кожного.

Білоус також дав поради цивільним щодо поведінки під час повітряної тривоги: суворо дотримуватися правил укриття, уважно стежити за офіційними сповіщеннями, у разі надзвичайної ситуації телефонувати за номерами 101 або 112 та чітко вказувати місце й обставини події. Він підкреслив, що базові навички домедичної допомоги можуть бути критично важливими як для власної безпеки, так і для порятунку інших.

Теги: Харків, рятувальники, ліфт, Білоус, Думка, dumka.media

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати