Недоєврокарпати. Організатори обіцяють врахувати недоліки проведення першого "суперфестивалю"

Насправді ж до організаторів фестивалю є низка претензій, пов’язаних насамперед із недостатньою продуманістю заходу. І хоча не можна не погодитися, що чимало коректив до програ­ми внесла злива, яка «підмочила репутацію» «ЄвроКарпатам», однак у майбутньому, звісно, хочеться чогось більш вартого уваги. Утім, можливо, нецікавим він видався відвідувачам, а самі учасники залишилися більш задоволені.

Організатори «ЄвроКарпат» стверджують, що головною метою заходу було перезнайомити між собою представників туристичних асоціацій, виробників сувенірів, представників різ­них напрямків закарпатського туризму тощо. Це зробити вдалося. Зрештою, не можна сказати, що й для туристів не було нічого цікавого. Принаймні з’явилася нагода переглянути, що пропонують туристам райони Закарпаття, або вподобати високохудожні роботи ві­тражників з Ужгорода, чи помилуватися складним мистецтвом ковалів, спробувати й при бажанні купити «нижньосе­лицького» сиру трьох різних видів і цін, придбати карпатські народні (або зроблені в Китаї – останні дешевші) сувеніри, скуштувати солодкої «медовухи» – продукту пасічників із Мукачівщини; діти дістали можливість переправитися через озеро на тросі й покататися на човні тощо. Ось тільки пропозицій було замало (принаймні в суботу по обіді, коли фестиваль відвідав автор), а загальне враження, незважаючи на приємні моменти, було не найкращим.

«Те, що було взято за основу фестивалю, ми виконали, – каже завідувач кафедри туризму УжНУ, яка була співорганізатором фесту, Федір Шандор. – Ми хотіли, щоб краяни, які живуть з туризму, познайомилися одне з одним – і це трапилося. Адже виникають ситуації коли люди з одного села не знали, що пропонують відпочивальникам у сусідньому. Нині ж вони перезнайомилися, домовилися про співпрацю, і, скажімо, у виноробів уже не буде потреби купляти сир у магазинах, адже вони дізналися про закарпатських сироварів і можуть домовитися з ними. Багато хто залишився розчарованим, оскільки чекав на велику кількість гостей, однак фестиваль насамперед був організований для самих же учасників, а також для мас-медіа, які висвітлюють питання туризму. Крім того, фестиваль відвідали представники обласної влади (заступник голови ОДА Володимир Гоблик і заступник голови облради Василь Брензович відкривали «ЄвроКарпати». – Авт.) та консули всіх сусідніх для Закарпаття країн. У суботу ми провели круглий стіл з участю голів асо­ціацій, пов’язаних із туризмом. Як наслідок, лише на моїх очах було укладено близько 30 угод про майбутню спів­працю».

«Звісно, недопрацювання були. Якщо проведемо фестиваль і наступного року, то відбудеться він у дещо іншому форматі – із урахуванням інтересів відвідувачів. Зрештою, ми були обмежені у фінансах. На проведення «Єврокарпат» мали всього 170 тисяч грн. Врахуйте також, що фестиваль дебютний. Наприклад, на першому святі вина в Мукачеві було всього кілька виноробів і мінімум учасників. Цьогорічний  зіб­рав близько 22 тисяч гостей», – оптимістично дивиться на майбутні «ЄвроКарпати» Федір Шандор.

Визнає численні недоліки «ЄвроКарпат» і керівник Асоціації туристичних організацій краю Володимир Чепа. За його словами, суттєвим недоліком фестивалю стали стислі терміни, в які він організовувався. «Не було часу для поширення інформації. Скажімо, я спіл­кувався з колегами із Білорусії, Росії, які сказали, що обов’язково б приїхали до нас, якби знали про «ЄвроКарпати» раніше і встигли внести захід до своїх календарів та передбачити в бюджетах кошти на поїздку. Якби ми почали подію рекламувати раніше, і відвідувачів було би більше. Недоліки трапляються завжди. Якщо працюватимемо далі, то намагатимемося їх усувати. У цілому вважаю, що подія пройшла добре, хоч могло бути набагато краще. Проте головне, що «ЄвроКарпати» заплановані й на наступний рік, а отже, є можливість його розрекламувати, запросити більше учасників і гостей. Ми справді передусім мали на меті організувати зустріч людей, що працюють у сфері туризму. Але, ясна річ, можна й колегам позна­йомитися, і людей задовольнити», – розповів «Старому Замку «Паланку» пан Володимир.

«Якби я оцінював «ЄвроКарпати» за 5-бальною системою, то поставив би їм трійку з плюсом, – поділився враженнями керівник центру сприяння розвитку сільського туризму Богдан Пранничук. – Вже збирався оргкомітет фестивалю для підбиття підсумків, і хоча в оцінках заходу ми розійшлися, однак недоліки, що були на ньому, ви­знали. Звісно, суттєві корективи в розклад уніс дощ. Зокрема, через це ми не змогли провести анонсовані кінні прогулянки. Однак не лише в зливі проблема. На майбутнє треба буде впорядкувати місця для паркування автомо­білів, для розкладання наметів. Можливо, варто провести наступні «ЄвроКарпати» в іншому місці, де б учасники мали змогу розміститися компактніше. Мабуть, не варто розтягувати його аж на три дні. Ліпше зробити насиченішими два дні заходу, продумати більше атракцій для відвідувачів. Узагалі ж уважаю, що справа ця потрібна й важлива. Якщо «ЄвроКарпати» вдасться зробити традиційними, вони однозначно проходитимуть на вищому рівні».

Підсумовуючи, хочеться зазначити: тішить, що організатори не заплющили очі на недоліки, а відверто їх ви­знали й обіцяють не повторити наступного року. Звичайно, починати справу завжди непросто, і приказку про перший глевкий млинець ніхто не забував. Однак доволі свіжий в пам’яті фестиваль «Великдень у Космачі» на Фран­ківщині, котрий, незважаючи на те, що відбувався вшосте, був провалений щодо організації й викликав зливу критичних коментарів на свою адресу. Не хочеться, аби Закарпаття перейняло такий досвід, а реально поліпшувало свої заходи з року в рік. Тоді й префікс «євро» звучатиме в назві події не іро­нічно, а гордо й виправдано.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати