Закарпатські фермери досі працюють за законами, які приймалися за одну ніч

Знайомство із закарпатським фермерством було розпочате поїздкою в фермерське господарство «Коник» на Ужгородщині, що можна назвати закономірним. ФГ «Коник» — це фасад, парадний під'їзд закарпатського фермерства. Вирощування яблук, картоплі, зернових тут відбувається за найновішими європейськими технологіями. Доглянуті господарства, сучасна потужна техніка не могли не вразити гостей. А високий рівень оплати працівників, орендної плати вигідно вирізняє господарство Василя Мелеша на фермерській карті України.
Наступна адреса роботи — ФГ «Золота підкова» — цікаве господарство, яке використовує нові ідеї зеленого туризму, яке має чим здивувати гостей, і вміє їх щедро приймати. Здавалося б, після «Золотої підкови» гостей важко чимось вразити. Але організатори виїзного засідання таки зуміли це зробити, запросивши високих гостей у фермерське господарство «Шош» — краще українське ФГ у 2007 році. Дивовижна колекція вин, прекрасно оформлений дегустаційний зал Карла Шоша не могли не справити враження.
Робота наступного дня почала¬ся уже власне з наради керівни¬ків асоціації, з діалогу між спеціалістами й українськими фермерами. Засіданням керував голова АФЗУ Іван Томич. Про стан справ у сільському господарстві Закарпаття гостей інформували Іван Паук, Володимир Гоблик, лідер фермерського руху, голова асоціації закарпатських фермерів і приватних землевласників Юлія Пелешкей.
Специфіка фермерства, за словами Івана Паука, зумовлена малоземеллям, географічним розташуванням Закарпаття. З іншого боку на Закарпатті збереглися традиції приватного землекористування. Це й позначилося на густоті фермерських господарств на кількість населення. Вона найвища і продовжує зростати. На Закарпатті сьогодні півтора тисячі фермерських господарств, які займаються переважно овочівництвом, садівництвом, зерновими культурами. Свою частку відповідальності за фермерство взяло на себе керівництво області. Зокрема, закарпатські обласні програми передбачають компенсацію решти кредитних відсотків з тим, щоб фермер користувався позикою повністю безвідсотковою. По деяких галузях, зокрема, у вівчарстві, область надає підтримку господарям, на яких не розповсюджується дія відповідної державної програми. Як наслідок, розвиток фермерства на Закарпатті проходить досить інтенсивно. Наприклад, кількість новостворених господарств (в т.ч. з відокремленими садибами), яким передбаче¬но у 2008 році державну допомогу, зросла до 271. Це втричі біль¬ше, ніж, скажімо, в Криму або сусідній Івано-Франківській області.
Та все одно, на думку Івана Паука, використання землі на Закарпатті залишається недостатньо ефективним. І тут потрібна участь держави на законодавчому рівні. На жаль, — і це підкреслювали на нараді і заступник міністра аграр¬ної політики України Роман Шмідт, і керівник Держкомзему України Станіслав Горбатович, і голова національної сільськогосподарської палати Михайло Гладій, і керівник Держфонду підтримки фермерства Ярослав Кардаш — із боку законотворців важко дочекатися ефективної підтримки.
— Ми мусимо жити за законами які приймаються наспіх, за одну ніч, — зауважив Станіслав Горбатович.
Після взаємного інформування з боку урядовців про свої проблеми, а з боку фермерів — про свої, формат роботи знову перейшов на попередні, більш приємні рейки, тобто, гостей чекала подальша екскурсія Закарпаттям, гостювання у потужних закарпатських фермерів. Зокрема, учасники ради АФЗУ побували у фермерському господарстві «Орос», де Марія Орос продемонструвала своє птахівниче господарство, переробні потужності. Наступна зупинка - ФГ «Сухарюк», де гості знайомилися з розведенням і утриманням свиней. Завершується робота ради у підніжжі гори Драгобрат на Рахівщині, де на всіх чекала прекрасна природа, яскрава романтична вечірка, різноманітна культурна програма.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати