Географічні та кліматичні умови гірського краю і наявність величезного різноманіття медоносних рослин дозволили зберегти тут донині автохтонний медоносний вид бджоли – карпатський. Регіон Тереблянської долини з усіх боків оточений горами, що сприяє збереженню їх чистопородності. Тому «пасічники-кочівники» й привозять на територію регіону інші породи бджіл. Але це призводить до великого «засмічення» генофонду місцевих пасік та розповсюдження небезпечних бджолиних хвороб.
Під час семінару начальник відділу з наукової роботи НПП «Синевир», к.б.н. Юрій Тюх розповів про значення чистопородних карпатських бджіл для збереження природного біорізноманіття флори та фауни нацпарку, старший науковий співробітник НПП «Синевир» Василь Беца ознайомив із створенням суцільного ареалу чистопородних карпатських бджіл Міжгірської екосистеми, а канд. с.г. наук Віктор Папп у своїй доповіді наголосив на загальних принципах селекційно-племінної роботи на приватних пасіках суцільного ареалу чистопородних карпатських бджіл Міжгірської екосистеми.
«Під час зустрічі пасічники отримали чистопородні бджолині матки, які походять з високогірного контрольованого пункту парування «Кантина». Цей племінний матеріал кожен пасічник має змогу використати на своєму пасічному господарстві, замінивши ним нечистопородні бджолині сім’ї. Починаючи з 2018 року ми щороку роздаємо такий матеріал, що за ці роки дозволило покращити чистопородність Тереблянській долині в рази», - розповідає старший науковий співробітник НПП «Синевир» Василь Беца.
Також кожен пасічник отримав брошури, буклети та методичні рекомендації, де зібрані матеріали щодо створення та забезпечення функціонування суцільного масиву карпатських бджіл Міжгірської екосистеми.
Семінар пройшов за підтримки проєкту «Підтримка природно-заповідних територій в Україні». Він впроваджується в рамках Німецького Фінансового Співробітництва (ФК) і фінансується німецьким Міністерством економічного співробітництва та розвитку (BMZ) через Кредитну Установу для Відбудови KfW.