В Ужгороді презентували книгу "Перспективи розвитку мисливського господарства на Закарпатті"

У книзі викладено практичні поради щодо ведення мисливства, — розповів координатор сектору лісового господарства проекту FORZA Микола Чернявський. «Ми пропагуємо ідею наближеного до природи лісівництва та багатофункціонального ведення лісового господарства, що включає і мисливство», — пояснив М. Чернявський. За його словами, презентована книга включає відомості про особливості і правила ведення мисливства, пояснено поведінку мисливських тварин, йдеться у ній і про збереження природи Закарпаття, розведення мисливських тварин тощо.
Співавтор книги, доцент кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України (м. Львів) Іван Делеган зауважив: «В Україні подібні видання досить рідкісні. Порівняйте – у сусідніх країнах щороку виходить від 300 до 1000 назв книжок із проблем мисливського господарства як на дитячому, науково-популярному, так і на науковому рівні. Мисливці — найперші охоронці диких тварин і природи загалом, а не нищителі, як може дехто думати. Це різновид екологічної діяльності, адже мисливці — найперші охоронці лісу, вони ж дбають про розведення диких тварин». Водночас І. Делеган зауважив, що в Україні мисливству приділяється надто мало уваги. Із вступом до СОТ, пообіцяв науковець, на полицях українських супермаркетів незабаром з’явиться м’ясо оленів із Нової Зеландії. Натомість вітчизняні мисливці не реалізовують м’ясо диких тварин. Загалом на одного українця приходиться 2 грами дичини. Скандинавські країни, наприклад, за цим показником, перевищують Україну у 1300 разів. Для порівняння, у Німеччині за рік мисливці добувають 400 тисяч кабанів, а в Україні — одну тисячу. Козуль у тій же Німеччині добувають 2 мільйони особин у рік, а на Україні їх усього є 140- 60 тисяч, добувають у рік 4-5 тисяч.
Василь Феннич, директор Карпатської лісової науково-дослідної станції (Мукачево) розповів, що підручник буде слугувати настільною книгою для тих, хто працюватиме над збереженням і примноженням фауни і флори Закарпаття.
У ході засідання йшлося і про те, як отримати доходи із відходів. Координатор сектору економіки проекту FORZA Радміла Устич розповіла, що проект сприяв також виходу практичних рекомендації щодо створення продукції з відходів деревообробки. «На Закарпатті ростуть обсяги деревообробки, отже, зростатимуть і обсяги відходів, утилізація яких є важливим питанням екології, — каже Р. Устич. — Відходи деревообробки — це високоякісна вторинна сировина, тому підприємці можуть ефективно їх використати». Один з авторів Рекомендацій щодо застосування відходів, головний економіст закарпатського ТОВ «Енран - ЗЛК» Михайло Деяк повідомив, що до бізнес-плану товариства входить не лише виробництво меблів, а й брикетів, що виготовляються із відходів деревообробки (тирси). Для цього необхідно лише придбати спеціальний прес, що окуповується за 18 місяців. При чому після використання брикетів для обігріву залишається ще одна корисна речовина—попіл, який є надзвичайно корисним для наших грунтів. Канада і США активно вивчають сьогодні можливість виробництва із відходів деревообробки палива, оскільки деревина містить етанол. А в Європі поширеною є практика використання таких відходів при виробництві будматеріалів і в автомобілебудуванні.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати