Де-не-де ще доцвітають трав’янисті рослини, а от плющ звичайний якраз квітує й у сонячні дні збирає навколо великі рої комах-запилювачів. Більшість перелітних птахів уже відлетіли в теплі краї, залишилися лише ті, які здатні переживати наші зими.
Відвідувачі музею щиро дивуються, коли бачать синю пташку, яка спритно пересувається в різних напрямках. Це – повзик. Він єдиний може вільно рухатися по стовбуру дерева головою донизу, тому за цією ознакою його легко впізнати. У повзиків, порівняно з іншими птахами, міцніші ноги й гострі кігті, завдяки яким він добре бігає по дереву, не опираючись на хвоста.
Повзик є постійним мешканцем замкового парку, тому спостерігати за ним можна в любу пору року, але восени вони особливо цікаві. Птах весь час чимось зайнятий, тому на людину зовсім не звертає увагу. У нього є куди важливіші справи: встигнути наробити запасів їжі на зиму. В усі заглибини та тріщини кори на деревах ховає насіння, горіхи тощо. Стовбури ясенів, кленів, сакур та каштанів ніби хтось спеціально прикрасив червоними «ягідками» тису ягідного, який рясно плодоносить на території Ужгородського замку. Це робота повзиків. Для того. щоб сховати їжу, пташці треба трохи потрудитися й прикласти чималі зусилля. Часто ця праця марна, тому що хитрі синиці крутяться десь поряд й одразу знаходять схованку. Повзик на них не зважає й невтомно продовжує свою справу. Взимку його запасами підживляться багато видів птахів.
Весною повзики утворюють пари й будують гніздо. Зазвичай використовують природні дупла, або створені дятлом. Щоб у гніздо не потрапили непрохані гості, птахи замазують глиною льоток під свої розміри. Деколи для цього потрібно виготовити до 250 грамів міцного розчину, який складається зі слини та глини. Будівельним матеріалом для гнізда слугують лусочки верхнього тонкого шару кори (частіше соснової), рослинні волокна та сухі листочки. Працьовиті птахи відкладуть яйця, виховають діток і знову почнуть робити запаси на зиму. Так і живуть: весь час у русі.
Руслана Джахман старший науковий співробітник сектору природи відділу історії та краєзнавства Закарпатького обланого краєзнавчого музею