Правічний секрет родинного щастя від закарпатської родини

Подружжя Агоштонів з с.Вільхівці-Лази Тячівського району Закарпаття- на диво гармонійна пара: жвава, з приязним усміхом на устах і волошковим літом в очах, Ганна Юр’ївна та неквапливий у бесіді й рухах, по-селянському статечний і стриманий Юрій Іванович. Єднають цих людей незримі мости людської доброти, глибокої порядності, ревної християнської бо-гобоязності.

А найбільше багатство, нажите у щасливому шлюбі - 11 дітей: чотири доньки і семеро синів. Вони вже всі дорослі люди й, окрім Віталія (котрий у дитинстві захворів на ДЦП) мають уже власні родини.
Здавалося б, тепер, коли сини й доньки вже на власних крилах, нянько і мамка могли б полегшено зітхнути і просто тішитися життям. Та не виходить: малі діти -малий клопіт, а великі - то великий. - Поки діточки були дрібні, то були у нас на виду й мусили слухатися батьківського слова. А як повилітали з рідного гнізда, вже мало чим можемо їм зарадити, - каже глава сімейства.
Та якщо по правді, ніколи Агоштони не мали зі своїми синами й доньками великого клопоту. Росли чемними, працьовитими, товариськими дітьми. Ніхто ніколи не скаржився на них батькам - ні вчителі, ні ровесники, ані сусіди.
Звичайно, нелегко було піднімати на ноги таку гвардію. «Декретна відпустка» матері-породіллі тривала якихось 2-3 місяці. Тож доводилось залишати немовлят вдома і йти в колгосп. Юрій Іванович, колгоспний будівельник, теж розривався між роботою й ґаздівством: не раз, траплялося, вибравши хвильку, прибігав додому, аби переворушити сіно чи скласти його в пласта перед грозою.
Для дітей праця теж рано стала правилом життя. Тому й виросли заповзятливими, до всього беручкими, самостійними. Сини - то нині справжні будівельні аси - для них не становить ніяких труднощів спорудити й обладнати будинок від «а» до «я» - від фундаменту до побілки. Доньки Марія, Олена, Наталія, Оксана теж завжди вміли заробити копійку. Правда, як і братам, їм також довелося «вивчати
географію ближнього зарубіжжя» в заробітчанських поїздках. Оксана й долю свою знайшла в Чехії. Там зустріла хлопця з Тяче-ва і створила гарну сім'ю. Тож і стала Чехія для молодих Горкав-чуків другою.ба-тьківщиною. їхня донечка, також Оксана, там і вищу освіту здобула. Диплом міжнародного зразка відкрив перед нею двері у великий світ: нині у службових справах вона часто буває у Єгипті, США, Індії, Китаї... А   дідусеві з бабусею, видно, судилося звікувати на рідній землі. І немає для них кращої сторони, аніж Вільхівці-Лази, з мальовничими краєвидами, тихими вуличками й кучерявими садками. Тут промайнуло все їхнє життя, тут і сьогодні черпають снагу в змагливій праці та щирих молитвах.
Є на їхньому ґаздівському обійсті і корівка з теличкою, і поросятко, і 15 овечок. А сили, кажуть, обом посилає Всевишній: без Бога - ні до порога. Це він допоміг перебороти труднощі, які, хоч-не-хоч, а переслідують багатодітні родини. Тож рідко коли пропустять Агоштони службу Божу. А Ганна ЮрГі'вна взагалі знається на всіх тонкощах Богослужіння й бере в них безпосередню участь, вливаючи в церковний піснеспів свій гарний, мелодійний голос.
На відміну від багатьох, Агоштони завжди вважали, що їхні діти - це виключно їхній клопіт, і ніколи не чекали вщ держави якихось поблажок. Відзнаки, звичайно, були. Це почесне звання «Мати-героїня», ордени Слави І, II, III ступенів, присвоєні Ганні Юріївні свого часу.
Була й можливість отримати безкоштовно легковика, однак канцелярсько-бюрократична машина настільки віддалила цю перспективу, що Юрій Іванович махнув рукою: заплатимо та бодай отримаємо поза чергою... Тепер нове випробування - на підтвердження звання «Мати-героїня» пані Ганна вистоює під кабінетами за купою довідок. Та вже хоч є заради чого, бо ж уряд обіцяє щорічну грошову допомогу...
Ось такий він - секрет родинного щастя. Простий і, водночас, далеко не кожному доступний- лишень людям з вірним, небайдужим серцем, здатним розуміти, любити, прощати й битися в унісон із серцями найрідніших людей.

Ганна Макаренко, Тячівщина
16 травня 2008р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

19:38
/ 1
Підтвердили загибель військового Олександра Ластівки, який три роки вважався зниклим безвісти Фото новина
17:43
Чопські прикордонники викрили спробу незаконного перетину кордону Фото новина
11:58
На Закарпатті оцифрують 15 старовинних дерев’яних церков XV–XIX століть Фото новина
11:32
Чорногора Фото новина
11:28
Чорна гора Фото новина
11:24
Черемша на Вододільному хребті Фото новина
11:21
/ 1
Чайна плантація Фото новина
11:17
Урочище Кузій Фото новина
11:13
Торф’яне болото “Чорне багно”: природна пам'ятка, врятована бобрами Фото новина
11:08
Сакури в Ужгороді та Мукачеві Фото новина
11:00
Полонина Боржава Фото новина
10:55
Пізньоцвіт осінній в заказнику Пасіки Фото новина
10:50
Нацпарк «Ужанський» Фото новина
10:45
Найстаріші дуби України: Дідо-дуб і Чемпіон Фото новина
10:22
/ 1
В Ужгороді попрощаються з полеглим на війні з рф захисником Микитою Шельдяєвим Фото новина
10:13
Верхове болото “Глуханя” Фото новина
10:09
Долина нарцисів – примандрувати з льодовиком, щоби квітнути людям на радість Фото новина
10:03
/ 2
У Ясінях, Перечині та Великому Березному відбудуться тренінги з природничої педагогіки: відкрито реєстрацію
17:23
У Мукачеві попрощаються з Героєм Ігорем Павловим, який понад рік вважався зниклим Фото новина
14:43
/ 6
В Іршаві розслідують дії працівників ТЦК
17:53
Подорож до урочища Кевелів у Карпатський біосферний заповідник: програма екоосвітнього туру для школярів Фото новина
14:41
В Ужгороді водій із ознаками наркотичного сп’яніння відмовився від огляду Фото новина
12:45
/ 1
Туристи сфотографували Брокенського привида у Карпатах Фото новина
10:56
Дружині загиблого закарпатського прикордонника вручили державну нагороду Фото новина
23:47
/ 5
ПФУ на рік запізнився з апеляцією на "захмарну" пенсію колишнього прокурора-"кіндерсюрприза" з Закарпаття Казака, що виїхав у Швецію
» Всі новини