Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть

Полювання на президента

Весняної ночі 1945 року за 44 кілометри від Праги, яку окупували нацисти, пролетів радянський літак. Над сосновим лісом із нього вистрибнуло десять парашутистів. Командир групи потім описував: "Черговість стрибків я не пам'ятаю, але знаю, що мав стрибати разом із "Летючим". Ми стрибнули, взявшись за руки. Я сильно вдарився об щось, відчув це, але кінцево зрозумів тільки через декілька днів, коли минула нервова напруга. Я висів на невеликій сосні 2–3 метри від землі. "Летючий" приземлився неподалік і допоміг мені спуститися на землю".

Радянсько-німецький фронт поступово, але впевнено просувався на захід. 4-те управління НКДБ почало готувати диверсійні групи, які мали десантуватися в тил ворога. Мета: "диверсія і терор". Серед цілей чекістів – не тільки нацисти, але і представники російської "білої" та української еміграції.

Спецгрупа "Ураган"
 

Наприкінці грудня 1944 року Львівське обласне управління НКДБ сформувало спецгрупу "Ураган". Це були колишні червоноармійці, партизани, працівники НКДБ. Національний склад: п'ятеро росіян, двоє українців, двоє словаків і башкир. Їх очолив Петро Савельєв, псевдонім "Павлов". Уродженець Тамбовської области, до війни служив у танкових частинах. Тоді розпочав роботу в НКДБ. На початку року "по-п'яному ділу" смертельно поранив свого приятеля-офіцера. За це його направили у штрафбат. Дістав поранення, під час лікування отримав пропозицію стати агентом-зафронтовиком.

Серед завдань групи були прописані два найважливіші: "Розробка української еміграції на території Чехословаччини, проникнення агентури в українські емігрантські формування, вербування агентури із подальшим її використанням у післявоєнний період" та "Проведення спеціальних заходів щодо представників цивільної і військової влади, а також інших осіб, що займаються активною діяльністю проти Радянського Союзу". Під "спеціальними заходами" йшлося про захоплення або ліквідацію.


Окреме завдання

"Ураганівців" готували три місяці – практично і теоретично. Окрім занять про розвідку та контррозвідку, маскування, озброєння тощо, чотири години відвели на лекції "Про українські антирадянські націоналістичні формування". Чекісти ретельно вивчили історію ОУН, хто такі "бандерівці", "мельниківці" та "бульбівці", відомості про українські об'єднання за кордоном і методи їхньої діяльности.

Завдання, які мали виконати члени "Урагану"
 

Останнім у списку учасників групи був агент "Летючий". Справжнє його ім'я – Михайло Коцко, 24 роки. Уродженець села під Ужгородом, навчався у торговельній академії в Мукачевому. Під час війни його двічі відправляли на примусові роботи до Третього Райху – у Ганновері був чорноробом, у Штутґарті працював на металургійному заводі. Між тим встиг пожити у Празі. Звільнився за станом здоров'я, переїхав до Галичини. Викладав у сільській школі та торговельній школі в Жовкві. Володів декількома мовами, зокрема чеською і німецькою.

1944-го Михайло вступив до Української повстанської армії. Був писарем в одній із сотень. Очевидно, десь тоді його й завербували чекісти. "Добре знав Прагу, де мав зв'язки серед українських націоналістів. Був знайомий із колишнім президентом Карпатської України Августином Волошиним і з членами уряду Юліаном Реваєм та єпископом Стойкою", – йшлося у характеристиці "Летючого".

Ці знайомства цікавили керівництво НКДБ найбільше. Під час рейду Коцко мав "окреме завдання". Він повинен був зблизитися з Августином Волошиним і вмовити його не залишати Праги після відступу нацистів. І як тільки-но місто перейшло б під контроль "червоних", політика планували арештувати. Якби ж переконати не вдалося, "Летючий" мав фізично знищити Волошина.


Президент "одноденної держави"

Чекісти шукали "ворогів" по всіх "звільнених" територіях Центрально-Східної Європи. Зокрема серед тих, що були причетними до спроб відновити незалежність України. Їх цікавили міністри УНР, гетьманці, оунівці, які з наближенням фронту могли втекти на Захід і продовжити "шкідливу" для СРСР діяльність.

Августин Волошин служив капеланом в Ужгороді. Року 1919 очолив головне політичне об'єднання закарпатських українців – Центральну руську народну раду. Край увійшов до складу нещодавно створеної Чехословацької Республіки. 1938-го на цій території утворено автономну Підкарпатську Русь. Волошин став її державним секретарем, а потім – прем'єр-міністром. Коли 15 березня 1939 року проголошено незалежність Карпатської України, отця обрали президентом.

Отець Августин Волошин серед викладачів Українського Вільного Університету у Празі, 1940 рік
 

Закарпатці сподівалися, що після вторгнення нацистів до Чехословаччини їм вдасться відстояти свободу. Однак Адольф Гітлер віддав край своєму союзникові – Угорщині під проводом Міклоша Горті. Карпатська Україна увійшла в історію як "одноденна держава". Після поразки Волошин оселився у Празі. Влаштувався на роботу в Українському вільному університеті – спочатку завідувачем кафедри педагогіки, потім продеканом філософського факультету. Незадовго до закінчення війни його обрали ректором УВУ.

Отож група "Ураган" десантувалася в околицях Праги. Вони облаштували базу в лісовому масиві. Тільки "Летючий" вирушив до міста. Обумовили, що він буде регулярно залишати записки для "Павлова" біля однієї церкви. Однак минув тиждень, а жодних звісток не було. Радянські війська підступали все ближче. Савельєв вирішив діяти самотужки. 


Бомба від козака

Зв'язковим "Урагану" був Йозеф Шинк, чех німецького походження, фабрикант-мільйонер. Під час окупації він працював особистим секретарем "комісара Гестапо" у Празі, постачав німецьким воякам продукти та вино. Перше завдання чекістів виконав успішно: через дружину знайомого двірника, яка працювала прибиральницею у картотеці Гестапо, роздобув особові картки п'ятьох ворожих агентів.

Довідка про Шинка із записника "Павлова"
 

Наступна вказівка для Шинка – організувати знищення Августина Волошина. Операцію планували здійснити 3 травня 1945 року в помешканні політика на вул. Під Липками. Льотчик на прізвище Лерб мав підсунути йому валізу з бомбою. Механізм сконструював донський козак Михайло Білоцерківський, якого нещодавно завербував "Ураган". Він довгий час воював у складі Російської визвольної армії, а останнім часом викладав саперну справу у школі "Абверу".

Однак у потрібний день Лерб кудись зник. Савельєв доручив доставити вибухівку Шинкові. Також попросив переконатися, чи біля Волошина не буде молодого хлопця на ім'я Михайло – себто агента "Летючого". Шинк пішов у місто, а наступного дня повернувся і заявив: завдання виконав успішно. Михайла біля Волошина не було.

Петро Савельєв, псевдонім "Павлов", очолював спецгрупу "Урана"
 

"Павлов" чекав звісток про вибух. Але ніякої інформації не було. Натомість виявилося, що двірника та його дружину викрили і стратили. А сам Шинк передав німцям листа, у якому розповів про зв'язки з радянськими диверсантами. Після "відвертої" розмови підприємець зізнався: до Волошина він не ходив, валізу викинув у річку. Його негайно розстріляли.

5 травня у Празі піднялося антинацистське повстання. Місто стало полем бою. Розробляти новий план ліквідації Волошина не було можливости.

Одна з останніх фотографій Августина Волошина перед його арештом. Прага, квітень 1945 року
 


Куди подівся "Летючий"?

Виявляється, Михайло Коцко нікуди не зникав. Він успішно дістався до Августина Волошина й переконав того не залишати Праги. Повідомлення про це залишив в обумовленому місці. Записку повинен був забрати той самий Йозеф Шинк. Але він навіть не ходив до вказаної церкви.

Коли Прагу зайняла Червона армія, "Летючий" не мав зв'язку зі своєю групою. Він переказав адресу Волошина тільки-но сформованій комендатурі міста. Тож вийшло, що операцію, яку так ретельно готували чекісти, закінчили вже військові. 15 травня політика арештували співробітники "польової пошти 43850" – особливого відділу 4-го Українського фронту. Літаком його доставили до Москви.

Символічна могила Августина Волошина у Празі
 

Волошин ніколи не був громадянином СРСР. Попри це його звинуватили в тому, що був "українським націоналістом та вороже ставився до Радянського Союзу". Майже два місяці перебував під слідством. А 19 липня 1945 року помер у лікарні Бутирської тюрми. Офіційна версія смерти – параліч серця. Місце поховання досі не встановлено.

Петро Савельєв після війни виконував роботу закордонного агента НКДБ. Потім працював парткомом на одному заводі у Львові. У 1960-х отримував персональну пенсію та був відзначений низкою нагород.

Про подальшу долю Михайла Коцка майже нічого не відомо. Року 1965 "Павлов" клопотав перед керівництвом КДБ УРСР про нагородження його з нагоди 20-ї річниці перемоги над нацизмом. Відзначав: "Ім'я "Летючого" добре відоме в Першому управлінні", – себто у розвідці КДБ.

 

Володимир Бірчак, "Історична правда"

20 липня 2021р.

Теги: Волошин, замах, Прага

Коментарі

Ede 2021-09-13 / 17:40:31
Чомусь напрошуються паралелі: Волошин, Янукович, Брензович - всі стали тікачами, всі кинули своїх!

jurius 2021-08-03 / 22:36:37
Правда така, що будь який борець за незалежність протягом двох світових війн виходив з досвіду своїх часів, складних геополітичних обставин (коли за українські землі змагалися досвідчені сусіди із сильним бюрократичним апаратом а часто і тоталітарною системою). Пам'ятаємо, що вони також діяли в умовах бездержавності, яка здавалася чимось натуральним і зрозумілим більшістю населення. Кожен сусід бачив українців етнографічною масою без права на самоврядність. А тепер побачимо чи мали право українці на помилку, на соціалістичні, пробілогвардійські, пропольські, містечкові анархічні, мадяронські, прорумунські, а згодом прокомуністичні, націоналістичні і врешті решт пронімецькі настрої. Наша проблема, що ми часто забуваємо, що не маємо права повчати предків лише на тій підставі, що нам пощастило більше. Тому треба цінувати всіх, хто своєю діяльністю, працюючи серед різних несприятливих стихій, створював і зберігав державницькі традиції. І тих, хто беручи участь у політиці помилявся і тих, хто ігноруючи політику отримав репутацію класних письменників, поетів, діячів культури. І тих, хто створював основи української ідентичності на Донеччині, і тих, хто це робив на Закарпатті, розчиняючи впливи місцевого мадяронства та русофільства і містечкового ізоляціонізму.

закарпатець 2021-08-03 / 07:00:42
А чого пане декане ви так ганьбитеся.
Назвіть вчених яким відома та свята правда про Волошина.
Опублікуйте ви, якщо вам ця правда відома. А то привикли гратися у конспірологію.
А чи відомо вам, пане декане, що лише завдяки німцям, які засудили геноцид поляками та мадярами січовиків та тих, хто їм симпатизував, частина з них вижила і не була розстріляна без суду і слідства? Чи відомо вам, що навіть німці у кінці 30-х не розстрілювали без суду і слідства, як це робили мадяри та поляки?
Архівні документи вміють усі читати.

Аспірант 2021-08-02 / 20:49:44
Шановний Декане, а можна тих знаючих науковців гречно попросити поділитись тими знахідками? Чого ім мучитись з тими тайнами? Як гарно попрацювали - чого встидатись. Щоб не було натяків, чергового міфу накшталт совіцького "Шухевич гаумтман-абверовець".
Бо ті німецькі архіви, що усе знають, не усім досяжні.
Щоб не було мему "німецькі архіви", як "британські вчені"

Декан 2021-08-02 / 17:15:45
п.Волошин дійсно утаємничена особа. Тільки 1-2 науковців-істориків Закарпаття знають правду про нього бо попрацювали колись в німецьких архівах....? Більш -менш обєктивне дослідження про його діяльність було завершене (але не опубліковане у будь-якій формі) у час проголошення незалежності України що було "незручним" для тих хто проголосив його героєм (у нас спочатку крисать а потім думають) та небезпечним для тих науковців, які теж є великими патріотами. Резюме - не спішимо робити ідолів та ставити памятники...

русин 2021-07-31 / 23:29:11
Дуже цікава стаття. Україна , держава, яка весь час має бути насторожі і не забувати, шо вона Україна

закарпатець 2021-07-29 / 08:58:26
Шановні панове, у статті йде мова про звірства НКВД та їх агентури, а не про приналежність Волошина до тієї чи іншої конфесії.
Час усе розставляє на місця.
Адже років тридцять-сорок тому про Волошина чи Карпатську Україну і січовиків навіть згадувати заборонялося, а сьогодні Волошин Герой України. Від того чи признає його за свого МКГЄ чи УГКЦ його роль в історії Срібної землі ніяким чином не зміниться, він уже ввійшов в її історію.
А всякі там агенти Павлови нікому не потрібні як і загони "Ураган". Адже ніхто навіть не памятає такого як Коцка і що з цією людиною сталося. Навіть якщо є його родичі, вони будуть ганьбитися ним.
Ніхто в останні роки не згадує ні борканюків, ні русинів, ні туряниць. Були такі манкурти, що служили комуністам і НКВД, от і все. І це при тому, що ще живуть їхні поплічники, ще існують їхні симпатики - блоки ОПЗЖ.
Скажіть будь ласка, років через двадцять хтось буде памятати вищеперерахованих "героїв", якщо про них уже зараз забули ?
А от про Масарика, Бращайків, Другетів і Волошина завжди будуть памятати. Отака вона проза життя.

хто знає? 2021-07-28 / 22:49:02
Дякую jurius за виважений і детальний комент! А іншому дописувачеві за лінк на УГКЦ статтю про посвяту у столиці.
Я це так само майже розумів про о.Августина Волошина, просив лише вточнити. Непевен був лише нарахунок Карпатського університету його імені.
Ну, декому тут треба повчитись толерантності у коментах - безглуздих "хто-хто" вбік від теми і ти-кань

jurius 2021-07-28 / 22:18:36
Не Східного, а Срібного краю

jurius 2021-07-28 / 22:17:29
"Хто знає" до речі піднімає слушне питання, хоча воно й висловлене в специфічний спосіб. Дійсно, нажаль греко-католики незаслужено мало згадують про особистість о.Августина Волошина, що є великою прикрістю і якимось непорозумінням. Хоча ззовні тут все може виглядати банально просто: він не належав до УГКЦ і підтримував українофільські, мало популярні в МГКЄ ідеї, тому ця постать не є популярною ані для тих, ані інших. Але хто сказав, що його не має право згадати ПЦУ, віряни якої є одними з нащадків християнських традицій Східного краю. о.Августин був не лише греко-католицьким священиком, але й великим українцем, діяльність якого заклала підвалини української ідентичності на Закарпатті, що передалися більшості закарпатців, незалежно від конфесійної приналежності. Тому те, що його почитає хоча би одна, нехай і не рідна конфесія, це вже непагано. Залишилося дочекатися, коли МГКЄ доросте до усвідомлення величі свого земляка.

закарпатець 2021-07-28 / 08:54:07
До "хто знає".
Чий Крим?
Хто нагнав новітньої зброї на Донбас?
Хто убив 14 тисяч українців?
У чім вина вдів та сиріт бійців 128 мукачівської бригади, що їхні батьки загинули захищаючи Україну?
Коли була хрещена Київська Русь і коли появилася московія?
Хто для тебе Гундяєв?

хто знає, той знає 2021-07-28 / 08:18:26
http://news.ugcc.ua/news/geroy_zmagannya_ukraints%D1%96v_za_svoie_glava_ugkts_osvyativ_u_kiiev%D1%96_pamyatnik_o_avgustinu_voloshinu_92635.html

хто знає? 2021-07-27 / 10:05:30
Питання до знавців:
Як УГКЦ або принаймні МГКЄ вшановує-згадує отця-прелата Августина Волошина? Він був греко-католицьким, не православним священником. Спробував пошук призвища нa сайті МГКЄ - нема про нього нічого, на УГКЦ - там взагалі функція пошуку не передбачена! Чи церква цурається своїх духівників, якщо вони занадто політикою займались/займаються?
І яким чином ім'я монсиньора Волошина опинилось на православному Карпатському університеті єпископа Віктора Бедя - ніби приєднаної (тим самим згорнутої) УАПЦ?

закарпатець 2021-07-27 / 06:50:08
Ти би "йона" так ревносно Україну захищав на Донбасі з автоматом.
Чи ти теж священник, а може ти промосковіт і ніяк орду не діждешся?
Усі тут розумні вчити другого.
В кінці кінців Волошин і так загинув у кацапських застінках.
А скільки загинуло борців за незалежну Русинію? Чи лише язиком можете теліпати.

до йони 2021-07-26 / 22:26:23
Але ті політики не були священниками

йона 2021-07-26 / 20:52:14
Не забули. Але тоді він був політиком! А політики, наприклад, през.Ал'єнде брали до рук зброю.

МѢСТНЫЙ 2021-07-26 / 17:19:29
2 йона ("якщо Волошин такий герой то було залишатися в Хусті і воювати за незалежність з автоматом")
може Ви забули, але вiн був пiп

закарпатець 2021-07-26 / 13:59:22
Чому вівчар не танцює в балеті? Та тому, що кожний має займатися своєю справою. Воювали молоді хлопці, котрі вміли тримати гвинтівку в руках, а людина у віці, Волошин та ще й підсліпуватий, був ідеологом Карпатської України. У кожного своя місія.
Але мене цікавить чому молоді та здорові хлопці нині тікають за кордон, лишаючи тут жінок і дітей, замість того щоби йти на Донбас та захищати свої сімї від новітньої орди.
Чи ви думаєте, шановні, що ординець гвалтує та грабує лише вибірково, і ваших доньок та дружин обійде, якщо би, не приведи Господи, знову дібрався до Срібної землі ?

йона 2021-07-26 / 13:33:50
якщо Волошин такий герой то було залишатися в Хусті і воювати за незалежність з автоматом, а не залишити хлопців на Красному полі прикривати себе а самому драпонути у Прагу.

У Львові знають 2021-07-24 / 21:31:31


Флуд. Коментуйте по суті публікації. Коментар видалено. Адмін


НОВИНИ: Політика

18:08
/ 3
У міській лікарні в Ужгороді працюватиме сучасний комп’ютерний томограф
11:02
/ 9
Зеленський призначив керувати Ужгородською РДА Радіона Кіштулинця
10:02
/ 10
"Він дійсно начитаний!" – екзаменаторка про адвокатський іспит нардепа Киви на Закарпатті
05:36
/ 12
Упійманий на вимаганні та отриманні хабара "слуга" Попелич продовжує працювати на посаді голови Воловецької ОТГ
11:12
/ 1
Закарпаття відвідає комітет ВР із питань інтеграції України до ЄС разом із Консультативною місією ЄС в Україні
02:04
До Дня Ужгорода відбувся концерт естрадно-духового оркестру Закарпатської обласної філармонії
09:15
/ 9
В Ужгороді біля пам’ятного знаку борцям за Волю України зірвали червоно-чорний стяг
18:04
/ 26
Кримінальну справу щодо мера Ужгорода Андріїва стосовно розтрати 6,5 млн грн закрили через термін давності
10:10
/ 2
Уряд у зв'язку із висловленям недовіри звільнив голову Берегівської РДА і призначив нового керівника Ужгородської РДА
05:23
/ 20
В Ужгороді "батько" закарпатського сепаратизму планує презентувати свою книжку, перевидану у сепаратистському видавництві
01:32
/ 1
Перемовини Сійярто та Лаврова у Будапешті: що далі очікувати Україні від головного союзника Росії в ЄС
04:38
/ 15
Угорщина заборонила в’їзд на свою територію слідчій групі СБУ, яка веде справу Брензовича
15:12
/ 32
Священики Закарпаття та Львівщини просять нового нунція вирішити питання єдності УГКЦ
02:08
Три серпневі дні Ужгорода
19:31
/ 9
Сійярто поскаржився міністру Путіна, начебто Україна порушує багато угод щодо угорців Закарпаття
04:18
/ 1
Здобуття Незалежності. Закарпаття
02:05
/ 6
Як євродепутат Андрея Бочкор стала головним рупором угорської пропаганди на Закарпатті
03:45
/ 7
У Москві помер замовник підпалу офісу КМКС в Ужгороді
16:51
/ 3
Затриманого на Закарпатті активіста з Китаю, який утік від переслідувань, залишать в Україні
01:11
Захисника уйгурів з Китаю, якого повернули в Україну зі Словаччини, попросив визнати його біженцем
11:56
/ 6
У закарпатському Чопі затримали захисника уйгурів, що втік із комуністичного Китаю під загрозою смерті
16:48
/ 8
Про Балогу, Москаля, Медведчука та політичну історію Закарпаття
19:46
/ 9
Берегівська райрада більшістю голосів висловила недовіру "ріднозакарпатському" голові РДА Вантюху
16:28
/ 19
На Закарпатті владні "ляльководи" тримають посаду першого заступника голови облради для звинуваченого в держзраді Брензовича
21:42
/ 10
Питання щодо звільнення голови Закарпатської ОДА Полоскова знято до осені
» Всі новини