Жертовник, як належить, омили свяченою водою, вином і трояндовою водою, помазали миром. До середини вкладено мощі Блаженного Теодора. Автор вівтаря – ужгородський скульптор Василь Роман. Він зробив його з двох типів каменю, один з яких роташований в центрі і своєю округлою формою символізує пасхальне яйце. До того ж, цей камінь було видобуто з дна ріки Уж – це залишки опор мосту, який було знищено в роки війни. Таким чином ще більше підкреслюється, що престол служитиме „мостом” нашого поєднання з Господом.
Перед Архієрейською Службою Божою владика Мілан уділив піддияконат 22 семінаристам 6 курсу та двом монахам-францисканцям, що навчаються в УжДА. На Святій Літургії з владикою співслужили отець-протосинкел Тарас Ловска, а також ставрофорний протоієрей о. Костянтин Сабов.
У своїй проповіді Владика Мілан говорив про актуальність Євангелія, що було прочитано (Мк 10.32-45). Адже в ньому Ісус Христос готує своїх апостолів до пресвітерату. Каже їм, що йде до Єрусалиму, щоб там страждати і померти. Та вони його не розуміють. Двоє з них, Яків та Іван, просять у Христа права сидіти у Його Царстві праворуч та ліворуч Нього. Вони шукають вигідного місця, не знаючи що чаша і хрещення Ісуса Христа, це страждання і смерть. А готові вони будуть це прийняти і усвідомити тільки після того, як Дух Святий зійде на них.
„Дорога християнина, – говорить владика, – це не дорога шукання власної слави, реалізації своїх амбіцій. Ісус Христос завжди нагадує нам, щоб ми не забували про дві речі, яких завжди хочемо уникнути, – страждання і смерть. Ісус не обіцяє своїм апостолам рай на Землі, але запрошує взяти хрест свій і йти за Ним”.