КАР’ЄРА І ДИТИНА АБО КАР’ЄРА ЧИ ДИТИНА
Серед українських матусь і справді спостерігається тенденція скорочувати свою декретну відпустку, каже демограф Ірина Курило. Хоча, за її словами, статистичних даних на цю тему не існує. Серед основних причин страх жінки загубити розпочату кар’єру.
«Офіційно жінки, які сидять у декретній відпустці, вважаються зайнятими. За статистикою. А інших статистичних джерел щоб виявити, коли вони виходять на роботу, немає. Загалом, це тенденція нормальна, з огляду на те, що в західноєвропейських країнах ніхто не сидить у декретній відпустці впродовж трьох років».
Не досиджують до кінця декретної відпустки, як правило, жінки, що перебувають на керівних посадах, зазначає Владислав Ємельянов, працівник відділу по роботі з персоналом компанії «Голден Телеком». Високий ступінь відповідальності та небажання втратити кваліфікацію спонукає таких мам повертатися в офіс за два-три місяці.
«Голови відділів, менеджери з корпоративних продажів. Причина – це відповідальна посада, фінансовий фактор. Але в основному виходять все-таки через 3 роки».
Киянці Лесі трохи за тридцять, і вона вже мати трьох синів. Каже, що своїм статусом мами й домашньої господині дуже пишається:
«У мене різниця між дітьми – рік і один місяць. Коли старшому виповнилося 4, а молодшому 3, то я відчула, що я б ішла працювати».
Зараз Назарчику три з половиною роки, а коли виповнилося вісім місяців, його мама пішла працювати. Його двадцятитрирічна мама каже, що вчинила так з матеріальних міркувань:
«Це була більше необхідність, ніж моє бажання піти працювати. Мені важко виконувати мої обов’язки як мами і як працівника, бо проводжу дуже багато часу на роботі, і з малим я бачуся лише вночі, коли ми разом лягаємо, і зранку, коли я його веду в садочок».
Термін декретної відпустки визначає кожна жінка сама для себе, стверджує психолог Наталія Лесенко. Це залежить від темпераменту самої мами і характеру її дитини. Головне, каже психолог, щоб робота не була однією з форм втечі від щоденних клопотів з немовлям:
«Важливе питання стосунків у родині. Якщо вони нормальні, дитина розвивається нормально без якихось обмежень, то проблем особливих нема. Рекомендують, звісно, психологи, щоб мама була побільше з дитиною. Іноді буває в родині, що мама може бути дома, але вона така знервована, завантажена, що краще б вона йшла працювати».
ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ У ДЕКРЕТНОМУ ПИТАННІ
Українське законодавство нині дозволяє йти в декретну відпустку до трьох років також і чоловікам. При цьому, як і жінкам, їм гарантують збереження робочого місця і продовження трудового стажу. Відомий юрист і мати чотирьох дітей Тетяна Монтян вважає, що головне для дитини не кількість спілкування, а його якість. До того ж, на її думку, робота - це найкращий спосіб тримати себе в тонусі:
«У більшості випадків я спілкуюся з дітьми в машині, коли вожу їх на тренування і назад. Я годувала дітей грудьми прямо на судових
Латвійська влада, борючись за гендерну рівність, надає декретну відпустку не лише жінкам, але й чоловікам.Уже чотири роки татусі мають право брати річну відпустку для догляду за дитиною. У цьому випадку батько щомісячно отримує 70% від середньої зарплати за останній рік. Детальніше розповідає кореспондентка Радіо Свобода у Ризі Людмила Пилип.
«За чотири роки від часу введення в Латвії батьківської декретної відпустки, нею скористалося понад 17 тисяч чоловіків і число охолчих зростає. Такі відпуски беруть і посадові особи. Зокрема, колишній мер Риги Айвар Аксьонок після народження своєї четвертої дитини також взяв декретну відпустку.
Що стосується латвійських жінок, то ті з них, які мають цікаву, творчу спеціальність, намагаються якомога раніше приступити до своїх професійних обов’язків. Якщо молода мама працює, то їй продовжують виплачувати декретні кошти, але не повністю, тільки 70%. Однак, якщо жінка рано виходить з декретної відпустки, а батько не поспішає міняти свою роботу на постійне спілкування з дитиною, то тут на молоду латвійську сім`ю очікують складнощі: незначна кількість дитячих садочків та труднощі з пошуком кваліфікованої няні».
Марічка Набока, Надія Шерстюк, "Радіо Свобода"
08 квітня 2008р.
Теги: