Митець залишається вірним своїм творчим уподобанням, тематиці. Центральна тема – це Ужгород, що вже давно став для нього рідним. З ним пов’язані дитячі і юні роки, тут зустрів своє перше кохання…Кожна вуличка, кожен куточок цього міста – це ціла низка спогадів. Різних; веселих і сумних, гарних і не дуже…
У станковому живописі автор віддає перевагу пастелі та акварелі. Каже, що старається реалістично малювати, відображає світ, що його оточує. В палітрі переважає холодна гама фіолетового і синього, а зелений – не любить – використовує його лише за необхідністю. Зазвичай художник робить зарисовку, а завершує роботу вдома – тоді, каже, ніщо не заважає. Малювати любить на одному диханні, не любить довго працювати над однією роботою, бо тоді акварель виходить занадто «сухою», а це не притаманно для неї й не відповідає її природі. Зізнається, що малювання для нього – це відпочинок, відключення від усіх життєвих проблем, своєрідна медитація, що відновлює його сили, дарує радість.
В юності Шандор Балог упродовж років переймав майстерність у студії геніального вчителя Золтана Баконія поруч із Антоном Кашшаєм, Степаном Шолтесом, Володимиром Ганзелом та іншими нині відомими митцями.
Роботи Шандора Балога дуже достойні попри те, що він професійний реставратор, а його художні полотна порадують багатьох.
Під час відкриття виставки лунало чимало схвальних відгуків про творчий доробок митця. Привітати ювіляра прийшли рідні, друзі, знайомі. Зокрема Андрея Фукс у своїй вітальній промові відзначила, що Шандор Балог бере активну участь у творчому житті Об’єднання митців ім. Міхая Мункачі Товариства угорської інтелігенції Закарпаття, є його членом, що автор регулярно бере участь у різноманітних виставках, щороку демонструє творче зростання. Своє вагоме слово про художника сказав і його колега Сергій Глущук. Привітала автора й представник Генерального консульства Угорщини в місті Ужгороді Едіна Шімон.
Володимир Мишанич