На Закарпаття просяться працювати... європейці

Закарпаття -- уже не край безробітних
Безробіття, виїзд на заробітки у далекі світи, аж за океан, кілька століть було особливістю Срібної землі. Тепер, виявляється, рівень зайнятості населення на Закарпатті вищий, ніж у середньому по Україні (59,7% до 59,1%). І навіть за методикою Міжнародної організації праці серед економічно активного населення у нас менше безробітних, ніж загалом по державі і за цим показником область займає 7 місце серед 27 регіонів України.       
План зі створення нових робочих місць торік перевиконано більш ніж на чверть і створено їх 36 тисяч. Щоправда, 13,6 тисяч з існуючих робочих місць, або 37,8 % від кількості створених, ліквідовано. Кажуть, це переважно неефективні. І здебільшого у торгівлі. Натомість в обробній, добувній промисловості та сільському господарстві число створених робочих місць перевищує кількість ліквідованих більше ніж у 5 разів.
І все ще кожен п’ятий працездатний – трудовий мігрант
Хоч дефіцит кадрів уже безпосередньо і в нашій області, у пошуках достойної зарплати закарпатці все ще їздять на заробітки. Дехто, до речі, вже тільки тому, що так звикли: і чоловікові добре бачити дружину і дітей раз-двічі на рік, і їм простіше отримувати гроші та не “воювати” з главою сімейства за пиятику тощо. Хоча багато, особливо робітників-будівельників, воліє працювати на Київщині – заробітки ті ж, що й за кордоном, а все-таки у своїй державі.   
Служба зайнятості разом з сільрадами, структурними підрозділами райдержадміністрацій та міськвиконкомів на початку минулого року за визначеною методикою скрупульозно підрахувала, скільки ж краян таки ще їздять на заробітки і переважно куди. Вийшло: за межами області на тимчасових роботах за останні роки працює понад 100 тисяч закарпатців, із них  менше третини в інших областях України. З сіл виїхало 64483 особи або 13% від кількості сільського населення у працездатному віці.
Найбільше, або 66,4 % мігрантів припадає лише на п’ять країн – Росію, Чехію, Угорщину, Словаччину та Італію. У міграційних потоках переважають чоловіки, за винятком Італії, де жіноча частка -- 62,6%. За абсолютними показниками найбільше мігрантів у Тячівському районі – 17,5 тисяч, Рахівському та Хустському – більше 9 тисяч громадян. Майже кожен п’ятий закарпатець «у розквіті сил» – трудовий мігрант.
Треба – робітників
Порахували чиновники і скільки працівників та яких спеціальностей нам треба буде у найближчі два роки. Кажуть, у цьому році — 9017, на 2009 — 8863 осіб. У розрізі професій, за прогнозом, найбільший попит цьогоріч буде на складальників електронних  виробів – 1300 осіб, продавців -1116, швачок – 906, в’язальників схемних джутів – 415, офіціантів – 346, верстатників деревообробних верстатів - 331, кухарів – 223 та електрогазозварників – 187.  У 2009 році найбільша потреба прогнозується у продавцях – 1361, швачках – 981, складальниках електронних виробів – 950 осіб, операторах технологічної лінії – 520, слюсарях-складальниках радіоапаратури – 350 тощо.
 Нині  у містах та районах, де розвинуте промислове виробництво, будівництво, існує великий попит на  кваліфікованих робітників у галузі будівництва, деревообробки, торгівлі, туристично-рекреаційній та в інших галузях.
Найбільше потребують працівників підприємства в Ужгороді та Мукачеві. Скажімо, в обласному центрі на одну людину з професією «складальник верху взуття» чекає 21 вільне робоче місце, а в Мукачеві попит  на слюсарів-складальників радіоелектронної апаратури перевищував пропозицію  в 2,4 рази, в Мукачівському районі – в 3,5 рази.
Дуже добре нині бути кваліфікованою швачкою: з початку року зареєстровано 2365 вакансій, з яких лише 47% укомплектовані. В Ужгороді одна швачка може обрати з 13 вільних робочих місць. Шукачів роботи за цією спеціальністю було у півтора рази менше та й з них близько 40% люди передпенсійного віку, які вже не можуть виконувати ті норми виробітку, які вимагають роботодавці.
Фахівців з вищою освітою, визначили центри зайнятості, у цьому році треба буде 1059 осіб, а на 2009 – 1127. До кінця 2008-го бракуватиме бухгалтерів – 129 осіб, вчителів – 87, менеджерів та економістів – по 84, медичних працівників – 80, вихователів - 110 та інженерів-технологів харчової промисловості – 40. У 2009 році найбільша потреба виникне у медичних працівниках – 127 осіб, вчителях - 110, бухгалтерах – 108, менеджерах – 92, економістах – 72 та інженерах-будівельниках – 25. Гостро не вистачає на Закарпатті і… державних службовців. 
Кожне третє вакантне робоче місце торік було на селі. Причина нестачі кадрів у сільській місцевості: низька зарплата, відсутність житла для молодих спеціалістів, низький комфорт побутових умов, а з міста на роботу в село їздити — і транспорту бракує, і дорого.
За таку зарплату – краще вдома сидіти
Майже на половині заявлених роботодавцями місцях (18,3 тисячі) зарплата пропонувалася не вище прожиткового мінімуму. Найбільша питома вага вільних робочих місць із мінімальною оплатою праці торік була у Тячівському та Хустському районах. Кожна третя така вакансія -- у Свалявському та Іршавському районах, кожна п’ята – в Міжгірському районі,  кожна десята в Ужгороді та Мукачеві.
Більше 46% роботодавців пропонували зарплату в межах від прожиткового мінімуму до середньої по області (на час опитування 1091 грн.) і лише 4 % -- трохи вищу. Більше 1000 гривень пропонувалося лише фахівцям робітничих професій та спеціалістам державної служби. Тільки 23 вакансії були із заробітною платою понад 2000 грн.
Тому серед відмов працевлаштовуватися причину низької зарплати назвали більше третини клієнтів центрів зайнятості, не особливо менше – транспортну недоступність; те, що режим роботи - конвеєрна технологія – 9%, відсутність мотивації до праці – 8%, важкі умови праці (не компенсуються рівнем зарплати) – 7%. З 40 тисяч направлених на роботу з центрів зайнятості торік підприємства відмовили 9%, а 16% безробітних самі не захотіли йти на запропоновану роботу.
Вузи роблять бізнес — продукують люмпен з дипломами
На засіданні колегії йшлося, що майже 90% випускників шкіл збираються здобувати вищу освіту, тобто робітниками ставати не мають наміру. Найбільш гостро з цього приводу виступив директор СП «Фішер-Мукачево» (одного з найкращих підприємств області) Василь Рябич. Він наголосив, що вища школа нині перетворилася на бізнес — вузи набирають не стільки спеціалістів, скільки потребує ринок, а так, аби більше заробити на контрактниках. Відтак на виробництво випускники приходять дуже погано підготовлені до практичної реальної роботи, але вважають, що їм негайно мають забезпечити «круту» посаду і велику зарплату. Таким чином у державі масово і вже роками продукується люмпен-інтелігенція.
На «Фішері» практично одна з найвищих в області зарплат, в середньому 2,3 тис. грн., великі соціальні пільги, але знайти працівників на нашому ринку праці однаково складно. Краще цінують можливість працювати за таких умов європейці. За словами Рябича, від мешканців Словаччини і навіть Німеччини на підприємство уже надійшло 12 резюме з проханням про працевлаштування.
Директор обласного центру зайнятості Юрій Фущич докладно розповів, що зроблено і планується для подолання дисбалансу між попитом і пропозицією на ринку праці, як проходить перепідготовка спеціалістів. У цю сферу теж активно входять новітні технології: працевлаштування за допомогою Інтернету, смс.
Але… У ситуації з кадрами у державі загалом — одна з відповідей, чому ми все ще так погано живемо.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати