4 роки тому, повернувшись із заробітків з Росії, Гафія Бібен замість родинного будинку побачила руїни. Помешкання знищили зсуви.
Тодішній голова райадміністрації запропонував їй із дитиною пожити у приміщенні колишньої заправки. Жінка погодилась, бо боялася залишитися на вулиці. Проте документів на нову оселю так і не дочекалась.
Гафія Бібен, відселенка: «Там стіни я штукатурила, сама своїми руками, поклеїла. Там ягнята спали, там не підлоги не било, я підлогу наклала, я так ся намучила з тими двома комнатами, вудтудь ніде не піду, хоть би мене встрілили».
Тепер будівлю колишньої заправки викупили місцеві підприємці. А жінку попросили виїхати, втім, вона відмовляється.
Марія Габор, власниця будівель: «Вона просто не хоче звідси виїжджати, голова сільської ради каже – ні. Аби піти назустріч, сказав, що ми їй найшли підходяще місце для житла. Вона не соглашається».
Гафії Степанівні пропонують переїхати у новий будинок, утім, теж без документів на право власності. Сільський голова також радить жінці не поступатися. За 4 роки, що Гафія тут мешкає, земля та приміщення заправки вже мають належати їй.
Василь Бенца, сільський голова с. Вільхівці: «Це будиночок там пару кнопок було колись і все - радгоспна заправка, пару бочок. Там нормальне місце проживання. Ми були керівники апарату, з земельного відділу були, я особисто».
Гафія Степанівна звернулася по допомогу до обласних чиновників. Ті обіцяють купити сім’ї двокімнатну квартиру.