У видавництві «Друкарський двір Олега Федорова» в серії «Textum@Raneum» нинішньої весни була тиражована збірка лірики «Посланія від Петроса» відомого поета із Закарпаття, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Петра Мідянки.
Слово «петрос», що присутнє у назві книги має два значення. Перше: в перекладі із давньогрецької мови означає «скеля, камінь», також може походити від молдавського прикметника «петрос» «кам'янистий». Друге: словник карпатських назв дає тлумачення слова «петрос», що має значення «кам’янистий, скельний верх». Але, здається, є й третій прихований зміст слова, суголосного із самим ім’ям автора книги…
В анотації до збірки наголошується на тому, що філософським стержнем поетичних творів, представлених в «Посланії від Петроса», є непроминальність людського буття у часопросторі.
В передмові ж колеги по літературному цеху, земляка, самобутнього поета і теж лауреата премії, що носить ім’я Кобзаря – Василя Герасим’юка, стверджується, що Петро Мідянка заслуговує на те, аби всі його сприймали виключно як гармонійного поета, продовжувача традицій, закладених визнаними майстрами художнього слова родом з благословенної Срібної землі, – Ерделі, Манайла і Коцка. «…все, що викодить з-під його пера, не підлягає знеціненню через «удосконалення», ‑ підсумовує Василь Герасим’юк, оцінюючи «загадковий» і «незбагненний» поетичний світ Петра Мідянки.
Т.Г., Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка