— ”Жива історія” — популярний у світі напрям, — каже Володимир Гуцул. — За допомогою такого проекту люди можуть зануритися в минулі часи — хтось вбирається у середньовічний одяг, хтось моделює події Другої світової війни, дехто хоче пожити, як прадіди. Ми з колегою реконструюватимемо життя закарпатців ХVІ–ХVІІІ століть. Особливо карпатських опришків.
Ужгородці назвали проект ”Ликіцарськими гуканами”. Гукани — це неосвічені простаки. Історики хочуть зареєструватися як громадська організація, що об’єднає однодумців. Проект не визначений у часі.
— Це — хобі, — каже Владислав Товтин. — Відтворювати історію будемо постійно. Наприклад, час од часу збиратимемося компанією, одягатимемося у старовинну одежу. На природі готуватимемо страви, які варили 200–300 років тому.
В Україні діє кілька клубів ”Живої історії”. Їх члени відтворюють історію козаччини, середньовіччя, Другої світової війни.
Витрати на проект Гуцул і Товтин беруть на себе.