На Закарпатті з 38 газет державної та комунальної власності процес роздержавлення пройшли тільки 8 видань

 Йшлося про те, як відбувся процес роздержавлення, як живуть газети сьогодні та які основні проблеми, що їх турбують. А також про те, чи вдалося досягти певних успіхів у вже самостійній діяльності.  Обговорили учасники і налагодження співпраці редакцій із новоствореними об’єднаними громадами, можливості та перспективність кооперації районних газет задля оптимізації їх діяльності.

На Закарпатті з 38 друкованих ЗМІ державної та комунальної власності («районки», міські газети, газети сільських громад, журнали ти та бюлетені) процес роздержавлення пройшли тільки 8 видань. Про це розповів Олександр Горзов, заступник начальника Управління-- начальник відділу державної реєстрації друкованих ЗМІ та громадських формувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.

«У 2015 році був прийнятий Закон про реформування державних і комунальних друкованих, засновниками яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування. Кожному друкованому ЗМІ ми двічі надсилали попередження про те, що треба надати документи, - каже Олександр Горзов. – Процедура реформування завершилася 31 грудня 2019 р. І тільки 1 газета з реформованих газет завчасно подала документи, решта 7 прийшло в останній день. Свідоцтва 30 ЗМІ визнано недійсними». У результаті реформувалися такі видання як «Новини Закарпаття», «Дружба», «Верховина», «Берегово», «Тячів», «Зоря Рахівщини», «Новини Виноградівщини», «Нове життя». За словами Олександра Горзова, ті ЗМІ, що не пройшли процес реформування, запевняли, що колективи були готові вчасно подати всі документи, проте їхні засновники дотримувалися іншої думки.

Ярослав Гулан, представник ІМІ в Закарпатській області, журналісти друкованих та електронних видань зауважив: якщо роздержавлення обласної газети «Новини Закарпаття» пройшло успішно, то міська газета «Ужгород» стала тією газетою, свідоцтво якої було анульовано. «Але міська рада продовжує замовляти розміщення матеріалів про свою діяльність, можливо редакція порозумілася з владою попри те, що ліквідували свідоцтво і вони стали де-факто новою юридичною особою», - каже експерт.- Щодо районок, то залишилися ті, які мали якісний контент і певний наклад до роздержавлення».

Оксана Штефаньо, редактор відділу інформації газети «Новини Закарпаття» розповіла, як працює редакція після реформування. «Наша редакція зареєстрована як Товариство, нині це повноколірне 16-ти сторінкове видання, друкуємося у Львові. До роздержавлення мали вівторковий номер, з 1 січня 2019 виходимо тільки у суботу. Напевно через це трохи упав наклад, але не набагато. «Новини Закарпаття» надалі залишаються найбільшою газетою області, наклад складає 8 тис.580 примірників, передплата 7 тис.примірників»,- каже Оксана Штефаньо.

Газета також має електронну версію у такому ж дизайні як друкований формат. Щоб було зручніше для читачів. Редакція запровадила також платну підписку на електронний варіант - всього 15 грн. на місяць. «Але поки наші люди не дуже готові платити за якісний контент. З кожним місяцем аудиторія збільшується, але все-таки наші читачі надають перевагу друкованій газеті», - додає редакторка відділу.  Загалом проблем у роботі редакції та творчому процесі після роздержавлення у «Новина Закарпаття» немає, каже Оксана Штефаньо. Проте дуже ненадійно працює Укрпошта, від цього страждають передплатники у відділених селах, адже туди кореспонденцію та газети доставляє тільки Укрпошта, повідомили Закарпаття онлайн в Ужгородському прес-клубі.

Теги: роздержавлення, газети

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати