Пан посол Альгірдас Кумжа вперше відвідав Закарпаття, до якого його запросив український письменник Андрій Курков. А. Курков, у свою чергу, приїхав на запрошення своїх ужгородських колег Сергія Федака та Михайла Рошка. Посол Литви розповів про стосунки своєї держави з Україною, а також про свої особисті захоплення, презентував свою книгу.
Посол зустрівся із студентами УжНУ та, за його словами, відчув зацікавленість молоді щодо того, як почуває себе Литва в Євросоюзі та НАТО. «Громадяни Литви дуже задоволені рішенням держави вступити до Євросоюзу, — запевнив дипломат. — Для молоді це величезний здобуток — почуття свободи, можливість вільно курсувати Європою, працювати і вчитися у різних державах. Більше переживали представники старшого покоління, колишні колгоспники. Проте сьогодні вони отримали великі кошти на підтримку сільського господарства і соціологічні дослідження засвідчують позитивні настрої литовців щодо ЄС та НАТО, у межах 65-70 %». В Ужгороді А. Кумжа зрозумів, що посольству Литви слід працювати краще у напрямку інформування українців про його державу, більше людей запрошувати її відвідати, оскільки ніхто зі студентської аудиторії, яка прийшла із ним на зустріч, досі у Литві не був. Натомість там відчувають гостру потребу у фахівцях та робочій силі. З часу отримання незалежності понад 15 % литовців виїхали із батьківщини до інших країн. Щороку близько 25 тисяч українців відвідує Литву. Останніми роками це все частіше робочі візи, а не туристичні.
Альгірдас Кумжа протягом 2 років вивчає українську і вже відмінно нею володіє, читає українську класику і сучасних письменників. Зізнався, що із великим задоволенням прочитав романи Марії Матіос. Свого часу працював адвокатом, потім заступником головного редактора газети, політиком. Крім дипломатичної роботи захоплюється альпінізмом. Після тривалої подорожі Гімалаями він навіть видав книгу, що прокоментував так: «Це мій щоденник, приватні записи, подорожній роман для себе і своїх друзів, щоб кожному не розповідати: чому я йду в гори, що відчуваю, коли не стає кисню, як виглядають лавини і взагалі, що я там шукаю. Тому вирішив свій гірський щоденник опублікувати. Це своєрідний метод психотерапії, коли мандруєш 2 місяці. Писав в автобусах, в наметах, на льоду — на висоті 7-8 тисяч метрів. Я хотів, щоб читачі відчули те ж саме, що відчував я. Крім того, я багато фотографував і розмістив у книзі багато своїх фото. Я не шукаю слави письменника, це просто хобі, приємна річ для себе і друзів». Переклад книги дипломата українською мовою здійснила нардеп Ольга Бондар, яка народилася у Литві. Вона сам ж знайшла спонсора для 1500 примірників. «Думаю, що така книга може бути цікавою людям», — каже посол. А от політичні романи писати не планує, бо, за його словами, «краще за Достоєвського вже не напишеш». Посол зауважив, що етика дипломата не дозволить багато чого написати про сучасну політику, тому краще і не починати. А щодо альпіністів, посол прочитав чимало літератури і побачив у цих книгах нещирість: «У горах ти не герой, думаєш не про батьківщину, а — як вижити», — каже посол-альпініст.
Альгірдас Кумжа розповів, що в Ужгороді незабаром запрацює Почесне консульство Литви. Ініціативу його створення виявив місцевий підприємець. Почесні консульства здійснюють інформативну місію та фінансово підтримуються заможними українцями, які «мають позитивне ставлення до Литви». Такі структури вже діють у Львові, Сімферополі, донецьку та Житомирі.
Посол Литви згадав про спільні сторінки історії Литви і України та зазначив, що обидві Україна його державі навіть ближча, аніж балканські країни-сусідки, яких «сестрами» зробило лише ХХ століття.
Ще один гість прес-клубу Андрій Курков презентував свій останній роман «Нічний молочник» (про сучасних українських політиків). За його словами, спроба написати роман без політики не вдалася. Цього разу це історія про «три кохання і одну політику». Ідея роману зводиться до того, що б не робили політики, усе повертається їм же. Як у випадку із vip-салоном, де нардепи купаються у козячому молоці. Це молоко, йдеться у романі, не виливають, а надсилають у дитбудинок, де з нього роблять сир і повертають у депутатську їдальню...