Гори і люди. Чи зважають партії на проблеми гірських районів Закарпаття?

Виборчі програми партій – це широкі й доволі загальні документи. Звісно, політичні сили не дають обіцянок побудувати завод чи відкрити дитсадок, але проблеми, які особливо турбують мешканців певних областей, могли б бути прописані у їх виборчих програмах. Тим більше, коли йдеться про доволі великі регіони. Наприклад, про гірські території.

Гори і люди. Чи зважають партії на проблеми гірських районів Закарпаття?

Гірські райони є в Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях. Ми проаналізували, чи згадали про них українські політичні сили у своїх передвиборчих програмах. І чи мають партії розуміння, як зробити так, щоб людям у горах легко не тільки дихалося, а й жилося? 
 

215 закарпатських сіл – гірські

Штамп «депресивні гірські райони» нерідко можна почути з вуст політиків найвищого рівня. І справді, гірські і високогірні території – інвестиційно непривабливі, неконкурентоспроможні, обтяжені інфраструктурними проблемами. У горах традиційно високий рівень безробіття, активна трудова міграція, неповні сім’ї і купа соціальних проблем.

За даними урядового порталу, гірські райони – це територія у майже 60 тис. кв. км, з 715 гірськими населеними пунктами, переважна більшість з яких – 94 % – села. У постанові Кабміну «Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських», ми нарахували 215 великих і малих закарпатських сіл. Ще кілька десятків населених пунктів нашої області цього статусу не мають, але живуть у таких самих або подібних умовах. І їх об’єднує одна спільна проблема – в горах важко. Ці люди сподіваються, що нова влада про них подумає, що проблему почнуть вирішувати і в них виникне шанс на краще життя.

Але чи відчувають від горян цей запит на увагу українські партії?

Для аналізу ми вибрали передвиборчі програми політичних сил, які, за останніми соціологічними опитуваннями, мають шанс потрапити до Верховної Ради. А також – кількох партій, які раніше озвучували певні ідеї, що стосувалися гірських територій. Це «Батьківщина», «Європейська солідарність», «Опозиційний блок – «За життя», «Слуга народу», «Голос», «Громадянська позиція», «Українська стратегія Гройсмана» і «Сила людей».

Одразу скажемо: слова «гори» або словосполучень «гірські території» чи «гірські райони» ми не зустріли в програмі жодної партії. І навіть улюбленого виразу чиновників «депресивні регіони» не побачили. Але дещо знайти все-таки вдалося.
 

За громади, ліси і інтернет повсюди

Оскільки конкретно гірську проблематику партії проігнорували, ми по зернинках зібрали інші обіцянки з їхніх програм, які більшою чи меншою мірою стосуються гір. Наприклад, одразу декілька політичних сил переймаються тим, щоб у всіх був хороший … інтернет. І це не жарт. Так, і «Голос», і «Слуга народу» обіцяють одне й те ж –  запровадити мережу широкосмугового доступу до інтернету по всій країні. Згадується «хороший інтернет» і в програмі «Громадянської позиції». 

Кілька партій у своїх програмах згадали й актуальне для Закарпаття питання збереження лісів. До прикладу, «Громадянська позиція» обіцяє зупинити «варварське вирубування лісів та зелених зон», продовжити мораторій на вивезення лісу-кругляка. А «Слуга народу» хоче запровадити «електронне маркування дерев» і «кримінальну відповідальність за незаконну вирубку лісів».

Цікаво, що майже всі партії в позитивному ключі згадали про децентралізацію і пообіцяли її завершити. «Голос» навіть обіцяє закріпити реформу в Конституції України. А у «Слуги народу» вона – перший пункт програми. Водночас, наприклад, ВО «Батьківщина» децентралізацію в програмі взагалі не згадує, а «Опозиційний блок – «За життя» говорить тільки про передачу більших повноважень органам місцевого самоврядування. Але так чи інакше всі обіцяють дати людям більше прав і можливостей вирішувати свої проблеми самостійно.
 

Які ідеї мають нові партії?

Ми звернулися до прес-служб кількох партій, які або вже мали напрацювання по гірській тематиці, або включили до прохідної частини закарпатців, які в наступному парламенті можуть бути лобістами розвитку гірських територій. І конкретно спитали: чи знають вони проблеми горян і, коли так, як планують їх вирішувати?

У прес-службі «Сили людей» нас запевнили, що, «партія і проблематика гірських регіонів нерозривні». І уточнили: лідер цієї політичної сили Олександр Солонтай – виходець із Закарпаття, в списку балотується лідер «Сили Людей» у Яремче Юрій Карпін, а одним із національних спікерів партії є фахівець із сталого розвитку гірських територій Віктор Загреба.

Позиція цієї політичної сили щодо всіх депресивних територій, в тому числі гірських та сільських, базується на необхідності вирішення трьох проблем: інфраструктура, децентралізація, орієнтована на економічний розвиток, та встановлення контролю громади над системою безпеки (поліція, суд, правоохоронний і громадський контроль).

– «Сила Людей» вважає, що держава має вкладати в інфраструктурно-транспортні рішення, а місцеві громади мають дбати про економічний портрет своєї місцевості. Тоді швидко з депресивних недоступних територій ми отримаємо інвестиційні майданчики, які заповнять як місцеві, так і закордонні підприємці. Таким чином, буде вирішена проблема достойно оплачуваних робочих місць, з'являться необхідні кошти в місцевому бюджеті, що дозволить вирішувати й решту проблем, – пояснили в партії «Сила Людей». 

У партії «Голос», до першої п’ятірки якої входять двоє уродженців Закарпаття (Святослав Вакарчук і Кіра Рудик) нас також запевнили, що знають про проблеми гірських територій.

– Окремої уваги потребує велика відстань між населеними пунктами. Тут важливою є якість доріг, тому що від цього залежить дуже багато: і можливість оперативної реакції служб порятунку (швидкої, наприклад), і системна робота громадського транспорту (щоб діти могли комфортно їздити в школу), і звичайно, туризм. Крім того, є потреба в покращенні транспортних з’єднань між населеними пунктами та якості громадського транспорту, – каже Павло Кухта, програмний директор партії «Голос»

Він також вважає, що мешканці гірських територій потребують збереження фельдшерсько-акушерських пунктів.

– Медсестра на декілька сіл не встигає забезпечувати медичною допомогою населення. При цьому медперсонал на місцях не має жодного транспорту, банально навіть велосипеду. Крім того, погано використовується потенціал цих територій як прикордонних зон, зокрема є потреба в облаштуванні переходів через кордон. Також вважаю за необхідне ініціювати питання про преференції для спеціалістів, які повертаються на роботу в села після завершення навчання у вищих навчальних закладах (зокрема для медиків і вчителів). І ще потрібна підтримка програм для малого бізнесу, який стартує в сільській місцевості, – переконаний програмний директор партії «Голос».  
 

А що кажуть політичні старожили?

У прес-службі партії «Українська стратегія Гройсмана» у відповідь на наше питання надали розширений коментар.  

– Уряд ухвалив Концепцію розвитку гірських територій українських Карпат на 2019-2027 роки. Мета – перетворити гірські території на успішні та інвестиційно привабливі. А це можливо через впровадження нових підходів до розвитку інфраструктури, медицини, туризму, започаткування нових виробництв, створення робочих місць, посилення економічної співпраці і освітнього напрямку, підвищення транспортної і інформаційної доступності, активізації міжрегіонального і транскордонного співробітництва, – повідомляє прес-служба партії.  

Концепція базуватиметься на чотирьох основних пріоритетах: формування конкурентної економіки гірських територій; розбудова транспортної, виробничої та соціальної інфраструктури; розвиток туристичного потенціалу та забезпечення екологічної безпеки.

– Мінрегіоном уже розроблений законопроект щодо сталого розвитку та створення нових робочих місць у гірських та високогірних населених пунктах, є підтримка у парламенті, є кошти з ДФРР, субвенції на інфраструктуру ОТГ, секторальна підтримка ЄС, кошти на місцеві дороги. Тільки минулого року для 4 областей було виділено близько 8-9 млрд грн., – повідомила прес-служба партії «Українська стратегія Гройсмана».

У той же час, треба пам’ятати, що уряд – це не тільки Гройсман, який зараз створив власний політичний проект. Кабмін – це ще й міністри, які ідуть у списках «Європейської солідарності» Петра Порошенка (наприклад, віце-прем’єрка Іванна Климпуш-Цинцадзе, коріння якої з нашого гірського Ясіня). Тому буде справедливо казати про увагу обох політичних сил до проблем гірських територій.

До прикладу, за підтримки європейських програм, що допомагають провести реформу децентралізації в Україні, останнім часом у областях Карпатського регіону пройшло декілька форумів місцевого розвитку. Один із них цього року відбувся в Ужгороді і був присвячений саме проблематиці гірських районів.

А, наприклад, минулого тижня віце-прем’єрка Іванна Климпуш-Цинцадзе відвідала Закарпаття, і зокрема Рахівський район. У Великому Бичкові вона зустрілася з працівниками деревообробного підприємства ВГСМ, що виробляє продукцію для IKEA. Після цієї розмови  Іванна Орестівна висловила свої думки щодо проблем гірського району на своїй сторінці у Фейсбуку.    

– На Закарпатті відчувається серйозний брак робочої сили. І проблема не в «безвізі», як дехто переконує. Аби заохотити людей працювати вдома, у наших підприємців теж є можливість платити їм еквівалент тих самих 100 крон, які вони отримують у Чехії. Але часто вони там працюють нелегально. Тому з тих 100 крон не відраховують податків… Ось і вся арифметика, – пояснює Іванна Климпуш-Цинцадзе. – Непопулярна правда, але ті, хто лишаються працювати на Батьківщині, мусять зі своїх податків утримувати інфраструктуру для всіх. Простих рішень тут немає, бо обкласти податками заробітчан, які їдуть туди не від доброго життя, теж не вихід. Цю проблему треба вирішувати комплексно, із залученням урядів наших західних сусідів, які би мали подбати, зокрема, і про ефективніший контроль дотримання їхнім бізнесом трудового законодавства.

Згадала віце-прем’єрка й інше важливе для горян питання, через яке Україна має проблеми з Європейським Союзом – мораторій на експорт кругляку.

– На лісопереробних закарпатських підприємствах, які працюють законно і не дають хабарів, окрім кадрового голоду, ще й дефіцит сировини. Мораторій на експорт кругляку не вирішив проблеми незаконних рубок, а от ціни для внутрішнього ринку значно підвищив. Тих, хто обіцяє швидке розв`язання проблеми, запрошую в лісництва та на деревообробні підприємства Закарпаття. У це питання треба вникнути, не шукаючи крайніх, а з готовністю слухати всі сторони і бажанням справді допомогти бізнесу, пам`ятаючи і про довкілля, і про внутрішній ринок, і про державний інтерес та зобов`язання перед партнерами, – вважає Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Власне, на ці слова віце-прем’єрки з євроінтеграції і хочемо звернути увагу, завершуючи статтю. Сьогодні партії легко можуть наобіцяти виборцям золоті гори. Але завтра, прийшовши до влади, їм доведеться брати до уваги реалії і приймати збалансовані рішення. Вони будуть змушені зважати на всі основні моменти – і на внутрішній ринок, і на екологію, і на потреби бізнесу, і на державний інтерес, і на зобов’язання перед іноземними партнерами, і так далі, і тому подібне…

Тож висновок простий – не вірте популістам. Зробити щасливими всіх і одразу – неможливо.    

Ярослав Світлик для Закарпаття онлайн

17 липня 2019р.

Теги: гори, вибори, партії

Коментарі

Volodymyr Krasnoholovets 2019-08-28 / 23:21:22
Важливою складовою сіл є можливсітьь ремісницької діяльності, яка згодом може переостати в малі підприємства. В СРСР це все було заборонено, а Україна нічого не пропонує. Це має бути програма спільна уряду та місцевої влади. Наприклад, нині вже є певні приклади вдалої культивації рослин, котрі плодоносять, в присадибних теплицях. Навіть такі овочі, як малі банани, папая та ін. Отже, можна запровадити програму виготовлення декількох видів типових теплиць доя гірських місцин. Продумати як їх забезпечуати теплом в холодну пору, як світлом. Я гадаю, що доцільно було б в Каратах в таких господарствах вирощувати гриби різних типив: білі, лисички, маслюки, рижики і т.д. Незабруднена земля, отже і здорова продукція. Інші власники можуть розвивати малі концервні цехи - закатувати гриби в банки. Ця продукція неодмінно матиме широкий попит по всій Україні. Тай за її межами також. Ну от нащо нам в Києві банки з грибами з Китаю? Уряд, агов!..

*** 2019-08-07 / 11:01:32
Чому ми маємо бути зобов'язані перед іноземними партнерами? Ми самодостатні і нікому нічого не зобов'язані. А Захід нас не дуже і хоче. То чого ми кудась пхаємося.Дома навчання і роботи доста,була би школа і організація хороша!

соціо 2019-08-06 / 14:39:45
Робота Державних мужів,оцінюється життям Бабки і Дідика у малесеньких,гірських селах. До чого тут,модне кліше -інвестор.Дорога,інфраструктура у міні варіанті(хліб,молоко,цукор,сіль,олія).Якщо влада,чиновники-це не забеспечують ,то вони слабі,прості,така влада не потрібна!Учіться, у французів,там у гірське село до хворого дідика прилетить вертольот,або самольот!І взагалі,найкраще життя там ,деє джерельна вода,колодязі!.Добре роблять горяни,що тримаються батьківської землі,гір!

НОВИНИ: Політика

11:19
На Виноградівщині офіційно представили нового керівника району
05:50
/ 9
Фінансові афери, фіктивні дипломи та педофілія: найгучніші скандали за участі лідерів Товариства угорської культури Закарпаття
12:17
/ 19
Голова Закарпатської ОДА Бондаренко опинився на останньому місці у рейтингу "губернаторів"
16:54
/ 6
В Ужгороді також окреслили #ЧервоніЛінії для Зеленського
05:57
/ 18
Бондаренко офіційно представив нового голову Ужгородської РДА
15:47
/ 33
Міністерка освіти зустрілася з представниками угорської громади Закарпаття
12:41
/ 5
Закарпатські нардепи увійшли до новоствореної парламентської групи "Довіра"
03:50
/ 8
Посольство України в Угорщині відреагувало на інформацію про "російський" Крим на державному телеканалі країни
03:07
/ 20
Зеленський призначив головою Виноградівської РДА Василя Кіша, а Ужгородської – Вячеслава Дворського
14:51
/ 4
Головою Свалявської РДА призначено Романа Тарабія
10:23
/ 5
Новим очільником Іршавщини став Віктор Товстий
03:43
/ 13
Один з центральних телеканалів Угорщини називає Крим російським
03:19
/ 11
Глава МЗС Угорщини звинуватив українські спецслужби в, начебто, тиску на угорців Закарпаття
11:47
/ 3
Угорщина не просила в РФ допомоги у захисті меншин в Україні
11:23
У Києві призначено нових керівників митних постів і структурних підрозділів на митниці Закарпаття – журналіст
15:20
/ 17
Росія заявила про прохання Угорщини допомогти "захистити права" нацменшин в Україні
22:01
/ 10
МЗС вручило ноту протесту послу Угорщини за слова про автономію угорців Закарпаття
01:52
/ 18
Депутати Берегова просять створення на Закарпатті окремого "угорського" повіту
21:26
/ 14
Псевдоактивіста Данацка "зарядили" копати кримінал проти "постмайданного" Щадея
18:52
/ 94
Медведчук особисто прибув на Закарпаття, щоби провести конференцію обласного осередку ОПЗЖ
02:52
/ 5
Заступником голови партії "Соціалісти" на позачерговому з’їзді обрано закарпатця
16:13
/ 14
Посол Угорщини Іштван Ійдярто: Ми будемо блокувати Раду Україна-НАТО і далі
17:11
/ 20
Новим головою Тячівської РДА стане Тимур Аверін
11:56
/ 1
У середу відбудеться відкриття Почесного консульства Латвійської Республіки в Ужгороді
00:19
/ 22
Ракоці на коні хочуть відкрити в Берегові 17 грудня, але Мінкульт ще не погодив
» Всі новини