Ужгородський Водоканал хоче підняти тарифи на водопостачання на 40%

— Ужгородські очисні споруди подібні до столичних, проте у нас є так звані намульні карти, за якими можна відкачувати намул, у Києві їх уже немає, тому його невдовзі будуть зливати в Дніпро. Останні очисні споруди в Ужгороді були розраховані на 50 кубометрів води і на сьогодні вимагають повної реконструкції, — розповів Юрій Віталійович. — У нас є два великі водозабори у с. Минай і ФНС (вода береться з каналу) та ще малий — с. Горяни три «п’ятірки», який забезпечує водою колишнє військове містечко. На Минайському водозаборі триває реконструкція і вже у березні місто має отримати обладнання для нього, готується проект з переведення Минайського водозабору на перший клас з енергопостачання (за першим класом споживачі сплачують на 12 коп. менше). Тобто, при споживанні Минайським водозабором 0,5 млн. кВт електроенергії, економія становитиме 50—60 тис. грн. на місяць. Враховуючи останній рахунок Водоканалу електрикам на 930 тис. грн. за лютий, така економія є суттєвою.
Значно гіршою є ситуація на НФС (насосно-фільтрувальна станція), де знаходяться НФС-1 1930-го року, НФС-2 , НФС-3 1987-го року. НФС-1, яка подає воду в центральну частину міста, необхідно терміново реконструювати. За скромними підрахунками на це необхідно 250 тис. грн. Канал давно не чистився, торік у нас побували одеські спеціалісти, які можуть чистити воду без припинення її подачі споживачам. Однак такі роботи недешеві, необхідно 16 млн. грн., таких коштів наразі немає. Обленерго має на використання тільки 1 млн. грн. , але якщо канал не прочистити, то через два-три роки права частина міста матиме серйозні проблеми з водою.
Щодо тарифів на водопостачання та водовідведення, то останні зміни були у серпні 2006 року. За час, що минув, електроенергія подорожчала на 48 % (з 34 коп. до 51 коп.). Якщо заборгованість населення Водоканалу протягом 2007 року склала тільки 300 тис. грн. при наданні послуг на 13 млн. грн., то на сьогодні заборгованість населення за два місяці поточного року вже 550 тис. грн. Причини цього директор КП «Водоканал м. Ужгорода» бачить у низці зимових свят, коли людям не до того, а також очікування виплат Ощадбанку, а потім списування з книжок боргів за комунальні послуги. При заборгованості на 23 млн. грн. за електроенергію станом на 2006 рік Водоканал зумів погасити близько 15 млн. грн. боргу, тож на сьогодні «старі борги» становлять 8, 5 млн. грн. При цьому зростають ціни на електро-енергію, податки на використання підземних вод, за забрудненість (на 11 % на поточний рік), на геологію (на 5 %), збільшення заробітної плати (на 25 %). Директор Водоканалу переконаний: працівники аварійних бригад повинні отримувати щонайменше 2, 5 тис. грн. заробітної плати.
Борги споживачів Ужгородського району залишаються без змін, на території водозабору роздаються ділянки під забудову, має місце несанкціоноване під’єд-нання до міських водомереж. Тільки одна фірма (автомийка по вул. Коритнянській), до її честі, оформила з Водоканалом необхідні документи, сплатила пайову частку. Коритнянська сільрада продовжує боргувати ужгородському Водоканалу близько 1 млн. грн.
Коли ж місто отримуватиме воду цілодобово? Існує кілька розроблених інженерно-технічних схем, як покращити забезпечення Ужгорода водою, у програмі соціально-економічного розвитку міста закладені кошти із співфінансування роботи Водоканалу. Однак уже кінець лютого, але досі невідомо, як вестиметься державне фінансування, торік із Держбюджету Водоканал не отримав жодної копійки, констатував Юрій Омельяненко, все робилося на кошти місцевого бюджету та кошти самого підприємства. До слова, мукачівський Водоканал ці кошти чомусь та отримав на відміну від ужгородського. Отриманий із Державного бюджету в 2006 році мільйон гривень був спрямований на реконструкцію Минайського водозабору. На сьогодні, аби мешканці нового мікрорайону і частини будинків із вул. Можайського і вул. Генерала Свободи мали воду цілодобово, потрібно 5 млн. грн.
Дві третини міста користуються загальнозливною каналізацією, а дощові води через зливні решітки там, де вони ще є, потрапляють у каналізацію, а потім на очисні споруди. А оскільки решітки активно розкрадаються, то весь бруд із тротуарів, проїжджої частини вулиць безперешкодно потрапляє до каналізації, збільшуючи навантаження на очисні споруди. За правило робочий день директора Водоканалу починається зі знайомства зі зведеннями про водопровідні аварії (по три-чотири на добу) та аварії каналізаційних мереж (6—8). У місті працюють дві «аварійки»: одна надійшла з гуманітарки (у Севастополі така ж уже возить живу рибу) і працює з 2000 року. Машину-«аварійку» можна замовити, написавши заяву у Водоканалі й заплативши за послуги 160 гривень за годину роботи.
Юрій Віталійович визнає хорошим метод блокування квартир, де мешкають боржники, бо після цього проплата надходить стовідсотково, проте це негуманно стосовно людей, які мешкають під боржниками.
А яку воду п’ють ужгородці? Таку, яка відповідає 29 параметрам Держстандарту «вода питна», запровадженому у 1980 році. У Європі вони інші, якщо ж у нас поміняють стандарти води, то
97 % водоканалів в Україні можна буде просто закрити, визнає Юрій Віталійович. Скільки коштів потрібно для того, аби ужгородський Водоканал почав функціонувати у нормальному технічному стані? За підрахунками, проведеними фахівцями у 2005 році, вималювалася сума 260 млн. грн. Якщо вести мову про витрати підпри-ємства, то це виглядає так: 930 тис. грн. коштує спожита за місяць електроенергія, майже стільки ж — погашення заробітної плати, 300 тис. — ПДВ, 70 тис. грн. — паливно-мастильні матеріали для 30 одиниць техніки. Тобто при 2 млн. 500 тис. гривень видатків надходження становлять 2 млн. 100 тис. грн., на 400 тисяч гривень підприємство залишається у мінусі, і це за умови 100-відсоткової оплати послуг Водоканалу. Крім того, втричі зросла ціна на хлор, а Водоканал потребує кожні сорок днів 6 тонн хлору, і то тільки у зимовий період, коли вода переважно не замутнена. Під час дощів і негоди її доводиться очищати ретельніше. Природно, що невдовзі тариф на воду та водовідведення, який на сьогодні для населення становить 3,40 грн., доведеться підняти десь на 40 %. Свої розрахунки і пропозиції підприємство вже подало на розгляд до міської ради.

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати