Одна доля: як живуть і працюють закарпатські румуни з Нижньої Апші (ВІДЕО)

Закон про мову продовжив до 2023 року перехідний період іншого закону – "Про освіту". Там теж є мовна стаття про поступове збільшення годин української мови. Насамперед, для дітей угорської та румунської громад. "Сьогодні. Підсумки" вирішили дослідити, як живуть етнічні румуни. А їх в Україні 151 тисяча. І всі вони працюють для нашої держави і ділять одну долю з усім її народом.

Одна доля: як живуть і працюють закарпатські румуни з Нижньої Апші (ВІДЕО)

Розкішні, помпезні будинки. Це місце дуже схоже на Конча-Заспу, де живуть столичні чиновники. Але насправді це – прикордонне село на Закарпатті. Нижня Апша.

Тут мешкають звичайні люди – не політики, не керівники великих підприємств або фірм. А переважно будівельники, різнороби – заробітчани. І для того, щоб звести такі будинки – вони працювали все життя. Як Юрій Борка.

Чоловік – етнічний румун. Він вільно говорить російською – тому що багато років їздив до Росії на заробітки. Розуміє українську. Але зазвичай – спілкується румунською. Як і всі його односельці.

Тут співають румунські пісні, святкують румунські свята, говорять – румунською – адже Нижня Апша – село, де практично все населення – це етнічні румуни. Вже буквально за декілька кілометрів від нього – починається Румунія.

Кордон – ще після першої світової – проклали річкою Тиса. Тоді це розділяло родини. Руйнувало людські долі.

Іон і Олена Ботош – будували свій будинок – без перебільшення – все життя.

"Фундамент цього будинку заклали, коли я була маленькою. Була мода на двоповерхові – як шкатулки – без даху такі", – ділиться жінка.

Бажання наслідувати моду – ось що змушує людей постійно перебудовувати свої будинки. Коли мода в черговий раз змінилася – подружжя Ботош демонтували стару покрівлю – і побудували вже дах з металочерепиці. Мода ще раз змінилася – і в будинку з'явилися тераси, арки і колони.

"І весь час у нас мода змінюється, і весь час люди їздять на заробітки – і при тому, щоб приїхати додому і будувати, і ламати і знову будувати. Ось така мода", – говорить Олена.

Роблять все переважно своїми руками.

Будинок повинен бути хоч на цеглу, але вище – ніж у сусіда. Це в менталітеті у румунів. Чоловік – господар – тут просто не може інакше.

"Ти не можеш залишитися осторонь – скажуть люди, що ти якийсь ледар", – ділиться Олена.

Будинки в Нижній Апші роблять такі, щоб вони залишилися дітям, а бажано ще й онукам. Щоб місця всім вистачило. Це просто не вкладається в голові, але тут є маєтки на п'ятдесят кімнат. Якщо будувати – то відразу палац – так думають багато місцевих.

Чотириповерховий дуже великий будинок з дахом як у середньовічній башті і вікнами в формі арок зводить родина, яка живе через дорогу.

Роботи займуть ще не один рік. Це при тому, що фундамент заклали аж 15 років тому. Витратили дуже багато грошей, сил, часу. І вже не впевнені – чи треба було затівати настільки масштабне будівництво.

Від тутешніх румун часто можна почути, для повного щастя потрібно три-чотири кімнати, ванна, кухня і все. Однак вони відразу ж додають – по-іншому жити не можуть. Кажуть, людина повинна постійно працювати, заробляти, а не байдикувати і пиячити.

Подружжя Ботош живе за румунськими традиціями. Олена переважно готує національні страви. В їх основі – завжди кукурудзяна мука. Улюблена страва у подружжя Ботош – токан.

Традиції родина Ботош передає вже своїм онукам. Ангеліні – 17 років. Зараз навчається в університеті в Бухаресті. У родині – спілкується тільки румунською. Але вільно розмовляє українською.

Хоча населення Нижньої Апші практично на сто відсотків – це румуни – українську тут розуміють більшість людей. Діти – вільно говорять державною мовою.

На Закарпатті є 13 сіл, де компактно проживають румуни. Їх чисельність у цій галузі близько тридцяти тисяч осіб. Ще більше румунів живуть в Чернівецькій області – близько ста тисяч. Вони зберігають свою мову і культуру. І при цьому – вважають своєю батьківщиною – Україною.

Багато хто отримує румунські паспорти – щоб вільно їздити на заробітки. Але дуже рідко перебираються до Румунії назавжди.

Румунія мало чим допомагає своїй громаді на Закарпатті. Шкіл, садочків не будує, дороги не ремонтує, безповоротні гранти на розвиток бізнесу – не дає. Так, як це наприклад робить Угорщина для своєї громади на Закарпатті. Однак румуни з Нижньої Апші все одно будують Європу тут – в Україні. Самі збирають гроші на ремонт дороги.

Тут – люблять Україну – але люди категорично не згодні жити на українські зарплати і пенсії. Тому і їздять на заробітки до Європи. Адже там за місяць можна заробити тисячу доларів.

29 квітня 2019р.

Теги: румуни, Апша, заробітки

Коментарі

Грушово 2019-05-05 / 08:34:19
:))) Люблять Україну:)))Хоч один Румунський молодик пішов служити до армії ? ні одного ,!!!Окрім гасання під кайфом на дорогих іномарках під 200 км на годину по селу нич не роблять.А Заробітчан Українців з гірськіх сіл які вимушені працювати уних принижують ...А самий кайф цієї статті це цитата що (їдуть на заробітки бо там можна заробити 1000 долларів):))Мисляча людина знає що з таких грошей такі маєтки не збудуеш.Більших нациків ніж Апшанські Румуни не знайти ...

Грушово 2019-05-05 / 08:22:54
О господи кому ви це пишете?Які різноробочі? Заробітчани?Може і колись так було але зараз такі палаци будують там з грошей зароблених на контрабанді , наркотиків,сигарет,. З нелегалів та рекеті, заробітчани:)))

чак 2019-04-29 / 14:17:43
молодці!!!

НОВИНИ: Світське життя

21:59
/ 1
Закарпатський "Рокаш" відзняв у Празі кліп на слова Василя Симоненка
13:50
Вівчарів на карпатських полонинах стає дедалі менше
09:51
19-річна дівчина з Виноградова піднялась на найвищу вершину України на інвалідному візку
17:33
Мешканка Тячівщини заради втілення своєї мрії утримує розсадник з десятками тисяч рослин
22:40
У закарпатській "столиці паприки" – Великій Доброні дозріває перець
21:25
Столичні журналісти розповіли про закарпатських хранителя замку та надію гірських мандрівників
09:59
Туристів на Рахівщину хочуть привабити овечими отарами
09:56
Щоби піти до школи, закарпатським дітям потрібно 10 обов’язкових щеплень
09:33
/ 3
Перечинська майстриня оформляє торти у 3D-техніці
23:26
Закарпатський співак Іван Пилипець презентував відеокліп на пісню "Синевир"
11:21
Найстарішим деревам Ужгорода – 400 років
10:27
Боржавські полонини на Закарпатті ваблять "літніх" туристів звідусіль
10:08
Квест-екскурсію "Таємниці старого Ужгорода" провели для дітей з різних регіонів України
12:17
/ 1
Пів тонни чорниць збирають за день на Перечинщині
16:41
На стінах під'їзду однієї з багатоповерхівок Ужгорода "оселилися" єдинорог, метелики та чудернацькі звірі
11:14
/ 6
Закарпатці активно смакують кавунами і динями
11:11
У закарпатському Солотвині – у розпалі туристичний сезон
11:01
На Рахівщині активно розвивається зелений туризм
10:10
Періс Хілтон веде переговори про купівлю курорту поблизу Ужгорода
09:19
"Барбос" в Ужгороді відтепер має цілий магазин помічників
10:02
На Мукачівщині знаходиться одна з найбільших в Україні плантацій лохини
11:32
Кавуни на ринках Закарпаття вартують по 10 грн за кг
09:09
/ 1
На Свалявщині, крім мінеральних джерел, є мінеральний гейзер
09:43
В одному з ресторанів в Ужгороді усі страви почали подавати у їстівному еко-посуді
11:54
/ 2
Валерія Кашмель з Великого Березного має найвищу оцінку за ЗНО з біології
» Всі новини