13 грудня відбудеться засідання Європейської ради, під час якого буде обговорюватись питання продовження секторальних санкцій щодо Росії. Деякі держави-члени ЄС вже зазначили, що продовження санкцій не повинно відбуватися в автоматичному режимі. Представники різних країн-членів неодноразово скаржилися на те, що санкції шкодять їхнім економікам.
Утім, аналіз відкритих даних служби Eurostat і національних служб статистики показує, що:
- частка товарів, які 2014 року опинилися під забороною експорту до РФ, дуже незначна і становить лише 0,3% експорту ЄС-28 до Росії;
- ЄС успішно диверсифікував експорт аграрної продукції. Так, збільшення експорту агропродукції до третіх країн з ЄС-28 за 2014–2017 роки більш ніж утричі перевищило обсяг його скорочення до Росії;
- топ-5 країн, на які найбільше вплинуло скорочення експорту до РФ у 2014–2017 роках: Литва (5% скорочення), Естонія (4,3%), Фінляндія (4%), Словаччина (3,7%) та Латвія (2,5%), тобто ті країни, які не виступають проти санкцій.
Центр "Нова Європа" також проаналізував позиції тих країн, стосовно яких останніми місяцями лунали найбільші застереження у питанні імовірного перегляду санкційної політики щодо Росії — Італії, Угорщини та Австрії.
Обережний прогноз: у грудні 2018 року санкції проти РФ, імовірно, будуть знову продовжені на півроку.
Угорський уряд широко експлуатував тезу про значні втрати економіки країни від санкцій – попри стрімке зростання товарообігу у 2018 році.
Інколи угорські урядовці пояснюють співпрацю з Росією тим, що, мовляв, компанії Західної Європи давно попідписували величезні контракти — то чому має страждати лише угорський бізнес?
Варто зазначити, що контрсанкції, які Росія запровадила проти агропромислових товарів країн ЄС, стосувалися досить незначної групи угорських продуктів. У передсанкційний 2013 рік Угорщина експортувала таких товарів до Росії на суму 78,1 млн євро.
Більше того, санкції не стали на заваді розвитку активного політичного діалогу між Будапештом та Москвою. Вінцем домовленостей можна вважати російський кредит у 10 млрд євро для спорудження нових енергоблоків на АЕС "Пакш".
Втім, не всі коопераційні ініціативи викликають захоплення в Угорщини. Так, 2016 року Росія взялася за модернізацію вагонів однієї з ліній метрополітену в Будапешті. Після модернізації потяги почали давати збої. Серед пересічних угорців виникло запитання: "А якщо росіяни нам так і реактори АЕС в Пакші збудують? Це ж катастрофа!".
Слід брати до уваги: в Угорщині досить ризиковано вважатися проросійським політиком.
Віктор Орбан, який ще 2009 року започаткував політику "Відкриття Сходу", постійно наголошує, що його політика відповідає насамперед інтересам Угорщини.
Угорське суспільство досить критично налаштоване до політики Владіміра Путіна: майже половина угорців (48%) не згодні з його політикою, погоджується з його підходами лише третина (33%).
Представники угорської влади давно говорять про необхідність перегляду санкцій. Однак досі Будапешт утримувався від ветування обмежувальних заходів ЄС.
Угорська влада навряд чи сама ініціюватиме перегляд санкційної політики, однак цілком може долучитися до табору "санкційних убивць".
Головне питання: хто зробить перший крок?
За матеріалами Української правди