Учасники "круглого столу" про виклики на західних кордонах України напрацювали "нестовідсотковий" текст підсумкової резолюції (ВІДЕО)

Як повідомлялося, 21 вересня 2018 року в Ужгороді з ініціативи Закарпатської філії ВО «Рух захисту української мови» та підтримки науковців і громадськості відбувся круглий стіл на тему «Виклики на західних кордонах України: геополітичні, етнокультурні, ідеологічно-інформаційні», присвячений урегулюванню мовного питання в Україні, двостороннім відносинам нашої держави з країнами-сусідами з ЄС, вирішенню соціальних, гуманітарних, інформаційних проблем тощо

Учасники "круглого столу" про виклики на західних кордонах України напрацювали "нестовідсотковий" текст підсумкової резолюції (ВІДЕО)

За підсумками роботи учасники дискусії ретельно напрацьовували текст резолюції, в якому так і не вдалося дійти стовідсоткової згоди. 

До тексту резолюції увійшли пропоновані пропозиції, рекомендації (прямі, або узагальнені). Повний текст Резолюції підтримали всі, за винятком кандидата фізико-математичних наук Олександра Шпеника, директора Українсько-угорського навчально-наукового інституту УжНУ, Юрія Копинця, експерта Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції УжНУ, доктора політичних наук, професора Юрія Остапця та членів Громадської ради при Закарпатській обласній державній адміністрації Володимира Приходька – доктора економічних наук, професора, завідувача кафедрою міжнародних економічних відносин ФМЕВ УжНУ, голови комісії з питань інвестицій, транскордонного співробітництва та євроінтеграції ГР, Олексія Кіндрата – заступника голови ГР і голови Закарпатського відділення Української спілки промисловців та підприємців, та Владислава Пересоляка, доцента, кандидата наук державного управління. 

«Ми прагнули до аналітично-рекомендаційного підсумку нашого круглого столу. Твердо переконані, що нинішні протиріччя з Угорщиною та Польщею носять кон'юнктурний характер та будуть залагоджені не ескалацією напруження, а правово-дипломатичним шляхом, на їх усуненні зросте ефективність і вагомість центральноєвропейської та регіональної політики нашої держави.» – Зазначили науковці.

РЕЗОЛЮЦІЯ
круглого столу «Виклики на західних кордонах України:
геополітичні, етнокультурні, ідеологічно-інформаційні»

(21 вересня 2018 року, м. Ужгород, УжНУ)

Учасники круглого столу на тему «Виклики на західних кордонах України: геополітичні, етнокультурні, ідеологічно-інформаційні», який відбувся в Ужгороді 21 вересня 2018 р. за участі науковців, експертів та представників громадськості Закарпатської і Львівської областей, прийшли до наступного.
Процеси західного транскордонного співробітництва України та країн-сусідів ЄС/Вишеградської групи (Польщі, Чехії, Угорщини, Словаччини) і Румунії у період з 1991 року по сьогодні, поряд із позитивними тенденціями широкомасштабного міжнародного співробітництва, виявили і системні розриви та протиріччя в міждержавних відносинах, які створюють загрозу національній безпеці, державному суверенітету та територіальній цілісності України. Особливо небезпечними в умовах російсько-української війни (відкритої військової агресії Російської Федерації проти України) стали негативні тенденції та протиріччя на міждержавних рівнях в угорсько-українських та польсько-українських відносинах, здебільшого викликаних незрозумілою та часто провокаційною зовнішньою політикою з питань національного і державного будівництва з боку Польщі та Угорщини стосовно України.
Сьогодні двосторонній діалог України з цими країнами перенасичений спірними питаннями, які культивуються навколо історії, культури, мови. Згорнений діалог інститутів національної пам’яті, істориків, суспільників, правників, відроджуються і поширюються історичні міфи, конфронтаційна риторика, провокується, у т. ч. третьою стороною, війна пам’яток і проти пам’яток, формування з України і українців негативного образу. 

Стрімке накопичення дисонансів у політиці національної пам’яті України та Польщі суттєво послабило фундамент примирення та прощення, закладений на початку 2000-х рр., хоча обидві держави послідовні у відстоюванні принципів Будапештського меморандуму. Активна українсько-угорська транскордонна і гуманітарна співпраця супроводжується посиленням угорської політики «м’якої сили» стосовно Закарпаття у рамках національної програми захисту угорців за межами держави, внаслідок якої Угорщина допустила втручання у внутрішні справи України з питань освітнього та мовного законодавства. Одночасно Угорщина відкрито посилила міжнародну співпрацю з Російською Федерацією та почала блокувати рух України до вступу в НАТО. Задовго до введення безвізового режиму між Україною та ЄС масового характеру набуло отримання громадянами України, у першу чергу прикордонних регіонів, другого громадянства (Румунії, Молдови, Угорщини, Чехії), статусу і карти закордонного поляка, чеха та словака. 
Поряд із цим, Україна і надалі будує свою зовнішню політику з огляду на подальшу євроінтеграцію, вступ до НАТО та Євросоюзу, а також прагне добросусідських і рівноправних відносин із усіма західними європейськими країнами-сусідами.
На сьогодні, в нових геополітичних умовах, зовнішнім ворогом України як країна-агресор є Російська Федерація на чолі з режимом Володимира Путіна. Однак неприпустимо миритися і з недружніми антиукраїнськими кроками частини державних та громадсько-політичних інституцій країн-сусідів на Заході, зокрема Польщі та Угорщини, такі дії набули системного характеру загрожують національній безпеці, державному суверенітету і територіальній цілісності України. Зважаючи на це, органам державної влади України, зокрема й на регіональному та місцевому рівнях, слід більш дієво та ефективно відстоювати інтереси української нації та держави як всередині країни, так і за її межами (на міждержавному рівні) в питаннях відновлення та збереження історичної правди і пам’яті українського народу, захисту української мови і культури, протидії колабораціоні́зму та агентам впливу іноземних держав.

Враховуючи виклики та загрози, які постали на західних кордонах України, закликаємо Президента України, Кабінет Міністрів України, Верховну Раду України:

1. Розробити зовнішньополітичну стратегію України щодо поведінки в просторі Центрально-Східної Європи як особливо значущому і водночас, як показали останні події (прихід до влади у ряді європейських держав правих консерваторів), особливо складному у своїх ідеологічних інтенціях.
2. Активніше виносити проблематику українсько-польських, українсько-угорських, українсько-чеських, українсько-словацьких, українсько-румунських відносин на високий міжнародний та двосторонній політичний рівень у рамках процесів імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також подальшого стремління України до вступу в НАТО та ЄС. 
3. Докласти зусиль до перезавантаження українсько-вишеградського і українсько-румунського діалогу, зосередивши його на створенні продуктивних багато- і двосторонніх платформ політичного, гуманітарного, зокрема освітнього, та економічного співробітництва, застосуванні механізмів та інструментів кластерного розвитку задля усунення транскордонних асиметрій.
4. Відновити роботу міжурядових комісій транскордонного співробітництва та комімсій із питань міжнаціонального діалогу – за участі і представників регіональних органів державної влади, місцевого самоврядування, громадсько-політичних організацій, релігійних організацій та науковців.
5. Створити й активізувати модерні площини діалогу істориків, політологів, юристів, соціологів, економістів, богословів у питаннях аналізу спільного історичного минулого та інноваційного розвитку соціально-економічних укладів повсякденності у центрально-східному європейському регіоні. 
6. У сфері дотримання законодавства та законотворчості: 
– відповідно до законодавства України на рівні регіональних органів державної влади та місцевого самоврядування унормувати питання про використання на будівлях органів і установ державної влади та місцевого самоврядування, пам’ятках культурної спадщини тільки державної символіки України (Державного Прапора, Державного Герба України); ввести на законодавчому рівні заборону використання державних символів іноземних держав на території України (окрім протокольних заходів на рівні міжнародного співробітництва), зокрема на будівлях органів і установ державної влади та місцевого самоврядування, пам’ятках культурної спадщини тощо;
– внести правки до Закону України «Про громадянство» та запровадити юридичну відповідальність за його порушення державними службовцями та співробітниками силових структур; вивчити досвід інших країн щодо запровадження подвійного чи множинного громадянства на перспективу і законодавчо врегулювати дані питання; 
– розглянути й ухвалити новий закон про державну українську мову, який регулюватиме всі сфери життя громадян України; створити умови для вивчення української мови всіма етнічними групами і стратумами; запровадити в областях на постійній основі безкоштовні державні курси вивчення української мови для представників національних громад країни та іноземців;
– розробити та ухвалити Закон України «Про колабораціоністів і агентів впливу іноземних держав».7. У сфері практичної реалізації державної політики національної ідентичності:
– дати належну політичну, наукову історичну та правову оцінку ухваленим змінам до законодавства про інститут національної пам'яті в Республіці Польщі, які мають антиукраїнський зміст, та винести це питання на міжнародний рівень обговорення; 
– Українському інституту національної пам’яті спільно з органами державної влади здійснити аналіз на предмет законності встановлення на Закарпатті іноземних пам’ятних знаків Угорщиною, Румунією та Словаччиною (за аналогом перевірки польських) або за їх участі; 
– Міністерству культури України та Управлінню культури Закарпатської обласної державної адміністрації провести належну фахову експертизу на предмет відповідності історичній дійсності та наявності антиукраїнської складової щодо відкриття в Закарпатському краєзнавчому музеї експозиції «Історія Закарпаття: УІІІ ст. – 1918 р.», яка насправді є історією угорської нації у Європі;
– розробити і прийняти Загальнодержавну цільову програму оцифрування архівів та книг на історичну тематику зі створення Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Руських (Українських) Народних Рад Закарпаття, Карпатської України за прикладом європейських держав;
– належно відзначити на загальнодержавному рівні 100-річчя Західноукраїнської Народної Республіки впродовж 2018 - 2023 рр., 100-річчя ухвалення рішень Руських (Українських) Рад Закарпаття про возз’єднання із Україною впродовж 2018 – 2019 рр., 100-річчя Гуцульської Республіки в 2019 р. та 80-річчя Карпатської України у 2018 - 2019 рр: ухвалити відповідні Укази Президента України, постанови Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України про відзначення зазначених ювілеїв, розробити план заходів та передбачити фінансування, зокрема на проведення наукових конференцій, друк архівних матеріалів, видання тематичної літератури, проведення виставок тощо, популяризацію теми сторіччя Української державності в Україні та за кордоном;
– розробити концептуальну стратегію розвитку спільного культурно-інформаційного контенту областей Заходу України як фактор формування нової свідомості спільної історичної долі, посприяти формуванню в регіоні спеціальних проектів, спрямованих на розвиток культурно-інформаційної взаємодії із середньоєвропейським простором задля налагодження рівноправного діалогу з ним і захисту від деструктивних інформаційних атак іззовні. Надати цільову підтримку ЗМІ та регіональним підрозділам НСТУ транскордонних регіонів країни у реалізації просвітницьких та інформаційних програм мовлення для національних громад та українських діаспор ближнього західного зарубіжжя. 
8. У сфері транскордонної безпеки та транскордонного співробітництва:
– ініціювати створення постійної міжнародної структури Карпатського Регіону Співробітництва у складі представників урядів та транскордонних регіонів країн-сусідів ЄС та Вишеградської групи (Словаччина, Польща, Чехія, Угорщина, Словаччини), Румунії, України та представника Європейського Союзу. Забезпечення Дворівневого (національного та регіонального) представництва у керівних структурах КРС у вигляді Ради країн Карпатського Регіону Співробітництва та Ради транскордонних регіонів Карпатського Ради Співробітництва на рівні міністрів закордонних справ та керівників транскордонних регіонів;
– з огляду на європейську тотожність потенційних членів-країн та регіонів розглянути додаткове структурування керівних органів у вигляді створення третьої, неурядової палати – Ради соціуму Карпатського Регіону Співробітництва (Громадської ради) у складі представників титульних націй, національних меншин, гендерних, громадських, конфесійних та інших неурядових організацій регіону Карпат.

Ірина Гармасій – голова Закарпатської філії ВО «Рух захисту української мови», журналіст; 
Юрій Мателешко – кандидат історичних наук, експерт Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції УжНУ;
Віктор Бедь – доктор богословських наук, доктор юридичних наук, професор, академік, ректор Карпатського університету імені Августина Волошина, єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською Єпархією УАПЦ (Ужгород);
Орест Дідух – доктор філософії, доцент Карпатського університету імені Августина Волошина, заступник головного редактора газети «Срібна Земля», голова Координаційного комітету Закарпатського національно-патріотичного об’єднання «Україна Соборна» (Ужгород);
Антоніна Вчорашня – доктор педагогічних наук, професор, директор НДІ розвитку громадянського суспільства Карпатського університету імені Августина Волошина, відповідальний секретар Закарпатського обласного товариства борців за незалежність України ХХ ст.;
Томаш Лелекач – голова Закарпатської організації МГО «Сокіл»;
Галина Шумицька – кандидат філологічних наук, декан філологічного факультету УжНУ;
Василь Шаркань – кандидат філологічних наук, доцент УжНУ;
Микола Вовк – заступник голови Закарпатської організації ВГТ «Лемківщина»;
Павло Федака – голова крайового товариства "Просвіта", кандидат історичних наук;
Роман Роман – керівник відокремленого підрозділу ГО Міжнародна Антикорупційна Асамблея в Закарпатській області, депутат Хустської міської ради; 
Надія Халак – кандидат історичних наук, Інститут української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України (Львів);
Олег Баган – керівник ГО «Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова» (Львів);
Михайло Галущак – аспірант Науково-дослідного інституту українознавства, представник Громадської ініціативи "Національний захист" (Львів).
 

Обговорення проблематики та напрацювання пропозицій:

04 жовтня 2018р.

Теги: виклики, резолюція

Коментарі

ріголо 2018-10-05 / 12:56:09
Хто дасть собі руку відрізати ? Вони вже дві сісі втратили, волоси на собі рвуть, корито обміліло. Якщо б не Всесвітній Общак, вже власний народ у концессію здавали б. А так трохи полівило. Поки-що.

### 2018-10-05 / 11:24:40
Європейські незалежні єкономічні інституції стратегічно-ДАЛИ вже РЕКОМЕНДАЦІЇ-ЗДАТИ В ОРЕНДУ,концесію ДЕРЖ.МИТНИЦІ УКРАЇНИ ЗАХІД-НИМ КОМПАНІЯМ-таким чином-шоб не було КОРУПЦІЇ НА КОРДОНАХ!Шо нам скажуть по цьому фахівці з цього семінару..?

ріголо 2018-10-05 / 11:05:53
Офігеть. Так класно у ЦК КПРС не написали б. Високо Інтелектуально. З розмахом.

НОВИНИ: Політика

12:25
На Закарпатті впродовж вихідних горіли кафе-магазин, ресторан, житлові будинки, хліви та котельні
08:55
/ 9
Útlevél – поважний документ, чи мильна бульбашка?
08:27
/ 1
Брензович поскаржився Парубієві на фейкову петицію про виселення угорців з подвійним громадянством, а Денисовій - на "Миротворця"
07:08
Україна та Угорщина дійшли згоди щодо необхідності зміни назви "уповноваженого" угорського уряду у справах Закарпаття
06:33
/ 1
Розташування у Берегові 128-ї бригади ЗСУ не загрожує нікому – Клімкін
12:57
/ 14
В Ужгороді міністр Клімкін навідався у циганський табір на Радванці
08:03
/ 4
Новий сплеск конфлікту між Україною і Угорщиною відбудеться у зв’язку із підготовкою закону про забезпечення статусу української державної мови – політолог
07:48
/ 15
Клімкін в Ужгороді розвіяв "ідіотські міфи" про депортацію тих, хто має подвійне громадянство
07:35
/ 1
Україна незабаром таки дасть згоду на призначення "закарпатського" посла Угорщини
18:02
/ 28
Угорці Закарпаття не мають достатніх можливостей для вивчення української мови – Брензович
16:09
/ 2
Дороги назад, в тому числі й щодо мови освіти, немає – Клімкін після зустрічі з угорцями на Закарпатті
15:05
/ 15
Клімкін засудив оприлюднення списку власників угорських паспортів "Миротворцем"
13:15
/ 4
В Ужгороді у закритому режимі проходить зустріч міністра МЗС Клімкіна із закарпатськими угорцями
08:14
/ 5
Міністр закордонних справ України сьогодні візьме участь в засіданні ТУКЗ на запрошення цієї організації
17:37
/ 60
Турул на Мукачівському замку замінять на герб України
15:32
Олександр Шевченко: "Моя головна мета – щоб українці були заможними"
13:06
/ 8
Колишній угорський міністр підтримав Україну і засудив поведінку угорського МЗС
12:14
/ 1
Клімкін: нинішня позиція Будапешта щодо мови шкодить закарпатським угорцям
05:53
/ 6
У Берегові двоє держслужбовців зі списку "Миротворця" звільнилися з роботи
16:29
/ 23
"Миротворець" розширив базу власників угорських паспортів до півтисячі осіб
07:07
/ 10
Закарпатцям у Фейсбуку відкрито пропонують придбати румунське громадянство
05:02
/ 6
МЗС Угорщини викликало українського посла для нагнітання ситуації через публікацію "Миротворця"
15:33
/ 36
У Закарпатській ОДА анонсували перевірки власників угорських паспортів зі списку "Миротворця"
07:31
/ 64
До "Миротворця" внесли 313 закарпатських держслужбовців і представників місцевого самоврядування, що присягнули Угорщині
20:47
/ 17
Партія кума Путіна дестабілізує ситуацію на Закарпатті – Le Figaro
» Всі новини