Автор описав різні пригоди, що траплялися із героєм його книжки. Цей Кіт – розумний Кіт. Він навіть побував в Америці де і познайомився із відомим українським та американським поетом, володарем найвищої літературної відзнаки “Золоте поетичне перо Америки” Володимиром Коваликом. Він і запросив його погостювати у міжгірських Рекітах і навіть бути Почесним президентом першого Міжнародного фестивалю юних поетів і прозаїків, митців малюнку і фото “Рекітське сузір’я-2003”. А рекітський Кіт був на ньому Почесним головою журі. А насправді, його прототипом cтала доволі великої форми іграшка-Кіт, яку подарували оргкомітету фестивалю працівники львівського дитячого магазину “Антошка”. Відтак, щороку антошківський Кіт є незмінним почесним головою Міжнародного фестивалю – занотовує найкращі виступи юних літераторів і журналістів і щедро їх відзначає, кому подаруночок, грамоту, подяку, добре слово скаже, а то навіть запросить до подорожі Мостом дружби . “Україна одна. Захід і Схід – єдині”. Та й сам Кіт залюбки подорожує Україною, мріє і про закордонні мандри.
Але десь півроку тому на вулиці Околичній, що у Львові появився якийсь надзвичайної краси та інтелекту Кіт. Знайшов собі тимчасове пристанище у помешканні студентки Тетяни із Національного Університету “Львівська політехніка”. Вона має із ним клопіт, бо Макс затіяв таку кипучу діяльність, що його годі зупинити. Тижнями не приходить додому – все на мітингах та демонстраціях. Поселився у підвалі, бо винайняти більш пристойне житло немає змоги, бракує коштів. Подейкують, що цей Кіт – втік від Володимира Фединишинця із Рекіт. Так воно чи ні толком ніхто не знає, бо розгадати найпотаємніші котячі плани ще нікому не вдавалось. Можливо дехто із авторів, хто уже написав про маліжанського Кота, як кажуть, близькі до істини. Але покаже час, бо робота над спільним проектом: “Напишемо книжку разом. Цей Кіт – не із Рекіт” триває. Тож якомога скоріше долучайтеся до нас. А ось раптом поталанить і ви, станете автором цікавої творчої, колективної праці.