Сійярто в Ужгороді зустрівся з Москалем і хоче перегляду угоди про асоціацію між Україною та ЄС (ФОТО)

РУХ-інформ 2017-10-12 / 12:24:44
Хто давав дозвіл Голові Закарпатської ОДА зустрічатися з міністром закордонних справ Угорщини? Не державна поведінка т. Москаля простежується вже давно, але за останній час -це явно зрадницька поведінка. Вдумайтесь Сіярто приїздить на Закарпаття , як до себе до дому зустрічається з місцевим Головою ОДА та ігнорує зустріч з міністром закордонних справ України. Як це все називається? Чому представники виконавчолї гілки влади УКраїни займають різну позицію до питання територіальної цілісності( мовне питання привід -за ним стоять територіальні домагання). А фактично це іще одна атака на УКраїни петер вже з Європи.

До 1234 2017-10-11 / 15:28:08
Повір що не крали б якби ... Кравчук завернув закон про депутатську недоторканість ... Яка давала реально всі шанси красти і водночас бути пона всіма законами кримінального кодексу ...та в такому випадку ... То НЕ КРАСТИ був би гріх . А далі пішло і пойіхало ... Хто і як провів "прихватизацію" забув .коли бурят єханурий очолював комітет з приватизаційі держмайна ... Зараз хто про нього пише ... Згадує ... Проводить кримінальне розслідування того ... Як дерибанили заводи і фабрики. Як наше СБУ почало працювати НЕ на народ Украйіни .... а на тих злодійів що відразу почали називатись олігархами ...а КРАВчук потім журналістам з посмішкою каже ... яка то дача в швейцарійі ... То так як козацький курінь ги ги ги
До цього часу хтось перевірив кравчука на предмет володіння ним і його близькими рідними нерухомим майном ?
А ти смикаєш з низу за самий "цимблик" ... Бачу украйінською тут невміють писати ......ляля фафа.

123 2017-10-11 / 14:08:11
В коментарях бачу кілька осіб, які не вміють писати українською мовою, при цьому так ревно її "захищають". Маю додати лише таке: так, Угорщина старих часів, особливо за Хорті, була доволі суворою і жорстокою державою. І що? Автори р'яно-патріотичних коментарів провонують сьогоднішній Україні рівнятись на Угорщину тих часів? Серйозно, з яких диких хащ ви вилізли? Поркиньтесь, надворі ХХІ століття. А щодо знання державної мови - погоджуюсь, її варто знати всім громадянам, незалежно від етнічної групи. Але не плутайте х.. з пальцем, вивчати державну мову і вчити нею всі інші предмети - це РІЗНІ РЕЧІ. Якби Україна була більш серйозною та розвинутою державою - то нічого би не заважало їй залишити ті ж угорські школи, лишень поставити на місце тамошні кадри і організувати гідний рівень викладання державної мови, історії, правознавства для етнічних меншин, їхньою ж мовою. Ну але ж, як то кажуть:
Україна - рідна мати,
не вкрадеш - не будеш мати.

Отак вирішили зекономити на етнічних меншинах.

Ну а усі інші, в тому числі квазісепаратистські та скрєпні питання - не варто примішувати сюди. Само собою ясно, що в Угорщині є достатньо радикалів, які би хотіли захопити Закарпаття (хоча би певні його райони). Так само і Україна не без придурків. Залишимо свиням свинське.

Вуву 2017-10-11 / 07:57:44
Так є ... Не все що продається мож купити .

Стрпшна мадяризація 2017-10-11 / 07:53:57
Спочатку найди в своєму мізку таку опцію як" елементарне спостерігання ",бо опція "аналітика" в тебе точно відсутня.Ни годуй себе міфами .Хоча тобі задармо це говорити .Як влучно підмітив один дописувач ти "безцінний кадр ".

Вуву 2017-10-11 / 06:45:12
(Тому що з низу) Мадяризація не тільки страшна але й повзуча... Бо украйінці як треба та лем сразу киригири киригири ци по хунськи ци по румунськи ... Айбо тоті , сразу ... нем тудом укран беселні ...так што розказуй дальше

Страшна мадяризація 2017-10-10 / 21:10:13
Ага ,за тисячу років не змогли навіть близький до себе Виноградівський район мадяризувати ...Це при тому що мадярські і словянські села розділяли буквально півтора кілометри , або навіть менше ,як приклад села Тросник і Фанчіково .

До 2017-10-10 / 20:49:25

Якби не чехи, які цю мадяризацію зупинили, вона просунулася б далі вглиб Закарпаття

Страшна мадяризація 2017-10-10 / 20:38:05
ДО Читача
ПРочитайте невелике але дуже змістовне дослідження виноградівського краєзнавця Івана Біланчука "Історія сіл Виноградівщини". де автор описує історію сіл ,і мадярських і словянських .Автор в тій роботі не ставить собі за мету щось доказати або щось спростувати , він просто описує історію сіл .Склад населення ,віросповідання іт.д.
Ця маленька але фактологічна праця на "лопатки Кладе " ту всю міфологему про "страшну мадяризацію".Описується історія сіл на протязі багатьох віків .Для прикладу , поруч два села Олешник і Шаланки одно як було споконвіків словянським ,так оно словянським і лишилося .А мадярські Шаланки як були угорськими так угорськими на протязі віків і лишилися .

Страшна мадяризація 2017-10-10 / 20:25:30
Та"страшна мадяризація" як і то не менш страшне монголо-татарське іго .
Котрим нас совіти почали лякати вже в четвертому класі.Про "вдощента зруйнований" Київ і перебите населення .ЯК виявилося і Київ не був зруйнований ,окрім Десятинної церкви І Ляцьких Воріт і населення вціліло разом з воєводою Дмитрієм. А страшне іго вилилося в десяти відсотковий податок татарам.

О.Д. 2017-10-10 / 20:19:41
Для "Страшної мадяризації"

http://zakarpattya.net.ua/Blogs/174713-Pro-uhortsiv-movu-osvity-i-madiaryzatsiiu

Страшна мадяризація 2017-10-10 / 20:13:26
на момент передачі нашого Краю Чехословаччині 85% процентів словянського населення не володіл угорською мовою ,взагалі !
І це за тисячу років не менш "Страшної окупації".

LTZ 2017-10-10 / 17:40:13
Звідки взяли статистику 12%?
Переконаний, якщо провести перепис то максимум 7%, інші вже давно у Лондоні!

Читач 2017-10-10 / 16:55:41
Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?

Надзвичайна гостра реакція Угорщини на новий Закон України «Про освіту», який передбачає впровадження української мови як навчальної і в угорськомовних школах, викликає зрозумілі порівняння з тим часом, коли Закарпаття входило до складу Угорщини.
Які умови були створені тоді для розвитку українського шкільництва? Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва? (При цьому слід зважити, що українців в Угорщині було півмільйона – в кілька разів більше, ніж нині є угорців в Україні).
У державних школах лише державна мова
Отож, закон ще 1879 року про навчання угорської мови у закладах освіти гласив: «Необхідно, щоб кожен громадянин отримав відповідну можливість для засвоєння угорської мови як державної». (Саме такими і є аргументи української влади нині).
Читаємо угорський закон далі: «В сільській, церковній чи іншій публічній народній школі на посади вчителя, помічника чи тимчасового вчителя можуть прийматися лише особи, що здатні навчати угорської мови». ( Це до питання, чи можуть нинішні угорськомовні вчителі Берегівщини навчати свої предмети українською мовою. За угорським законом, їх навіть не прийняли би на роботу, якби вони цього не вміли).
І підсумок закону: «Кваліфікаційні дипломи можуть бути видані лише в тому випадку, якщо той, хто складає іспити, в достатній мірі володіє угорською мовою». (Себто, не знаєш державної мови, диплом не отримуєш).
Із останньої чверті ХІХ століття мадяризація українського шкільництва на Закарпатті велася шаленими методами. Всі державні школи стали угорськомовними. Лише церковно-приходські школи, утримувані самими громадами, могли бути іншомовними. Однак у державних школах навчання було безплатним. Внаслідок цього кількість україномовних шкіл скоротилося до мізеру. І тут ідеться лише про початкову освіту, бо середня і вища була всуціль угорськомовною. (Український Закон «Про освіту» забезпечує початкову освіту мовами національних меншин, чого угорці не дозволяли в державних школах).
Але і цього угорському уряду було мало. В 1914 році він видає розпорядження, щоб вивчення української мови в церковних народних школах обмежити лише трьома роками. В державних школах, яких була абсолютна більшість на Закарпатті, вона навіть не вивчалася. (Український закон дає право вивчати мову національної меншини протягом усього навчання).
І нарешті – останній акт «турботи» про національну меншину. У 1916 році мадярський уряд примусово перевів навчання української мови у школах з кирилиці на латинку. Всі підручники, церковні книги, газети починають друкувати лише латинкою (Що би сказали закарпатські угорці, якби їх перевели на кирилицю? Ото би було крику на цілий світ! А влада Угорщини саме так вчиняла з українцями).
Угорщина Першу світову війну програла, і Закарпаття відійшло до Чехословаччини. Інакше би за якихось 20-30 років півмільйона українців насильно би перетворили на «греко-католицьких мадяр».
Тотальна заборона української мови
Але на цьому освітня історія з Будапештом не закінчилася. Бо у 1939 році Угорщина знову окупувала Закарпаття, вже як союзник Гітлера. Щоправда, за двадцять міжвоєнних років у краї виросла нова інтелігенція, сповнена національної свідомості, і змадяризувати півмільйона закарпатських українців стало значно важче.
Але угорська влада і тут взялася до роботи із завзяттям. Українську літературну мову було заборонено як таку, українські книжки вилучено з бібліотек і навчальних закладів (частина з них по-варварськи знищена), ліквідовано українські видавництва та організації. Знову відбулося перейменування населених пунктів, мадяризація українських прізвищ та імен у документах.
Але оскільки перетворити закарпатських українців на угорців в один момент не виходило, то Будапешт поставив собі за мету спочатку створити тут новий народ – «угроруський». Угорський намісник на Закарпатті у 1940-1941 роках Міклош Козма особисто взявся контролювати створення окремої місцевої мови. «Угроруська мова настільки примітивна, що її можна розвивати в будь-якому напрямі», – писав він.
Заміна місцевих вчителів на вихідців із корінної Угорщини
За кілька років другого угорського пришестя кількість «угроруських» гімназій зменшилася із 5 до 3. Натомість угорських зросла з 1 до 4. (Це при тому, що українців було утричі більше).
Кількість горожанських шкіл з «угроруською» мовою навчання скорочено вдвічі і майже при всіх відкрилися угорські паралелі. Учительські семінарії реорганізували на двомовні, але і в «угроруських» паралелях багато предметів викладалося угорською.
У селах, де жила бодай горстка угорців, народні школи переводилися на угорську мову. А там, де угорців не було, поспішно відкривалися угорськомовні класи. За два роки кількість учнів в «угроруських» середніх школах зменшилася на четвертину, але Міністерство внутрішніх справ вважало, що і це число є зависоким і має знизитися ще на третину.
Місцевих вчителів замінювали приїжджими, яких присилали з центральних районів Угорщини і котрі не знали жодної слов’янської мови. Ясна річ, що навчати вони могли лише угорською. У 1940 році таких вже було 70% у школах краю.
26-27 червня 1942 року на нараді представником Міністерства культу та освіти Угорщини було порушено питання, щоб на територіях, небезпечних з угорської точки зору, поступово переходити на угорську мову викладання.
До речі, на угорську мову і літературу у всій системі шкільництва відводилося найбільше годин, а викладали їх тільки вчителі, прислані з Угорщини.
Наджупан Ужанської жупи Шіманфалві 15 квітня 1940 року підписав розпорядження (під грифом «Цілком таємно») адресоване бургомістру Ужгорода, яким заборонив видавати на руки читачам міської бібліотеки книги, друковані російською, українською і чеською мовами, і зобов’язав щокварталу передавати йому прізвища тих, хто цікавився такою літературою. З березня 1941 року будь-які «угроруські» матеріали, представлені до друку на території Закарпаття, можна було друкувати тільки з дозволу Ужгородської угорської королівської прокуратури.
А ось цитата заступника начальника окружного військового командування І. Вар’ю: «В угорських національних інтересах, щоби в Ужгородській державній гімназії угорські викладачі з корінної Угорщини складали 100%. Сьогоднішніх «угроруських» викладачів слід замінити надійними угорськими, що будуть виховувати «угроруську» молодь».
Але і в Другій світовій війні Будапешт програв. І Закарпаття вирвалося з його цупких «братніх» обіймів.
А закінчити цей історичний огляд хочеться цитатою того ж Міклоша Козми, угорського намісника Закарпаття: «Державні школи необхідні, бо в них навчання, ясна річ, ведеться державною мовою».
Чи не так, панове з Будапешта?

Йончій 2017-10-10 / 16:19:22
Та кому потрібен той Мадярстан. Хіба що завдяки мадярському громадянству виїхати до Німеччини, Франції чи Англії. Може ще щоб отримати на Мадярах більшу пенсію, но треба чекати 63 роки.
Так що інтерес меркантильний, а не скрепний.

Іствань 2017-10-10 / 13:53:32
Скажи чесно , ти живеш в Украйіні , ти почуваєшся тут безправним ?

Вуву 2017-10-10 / 13:48:29
Символічна і перша фотографія ... "Як тайна вечеря " ... ?
Кого здадуть на роспятья і мученицьку смерть ?

вуву 2017-10-10 / 13:44:27
По фотографійі ... Дивно чому зустріч відбулась в гаражі ? А не перед центральним входом до будівлі ОДА ?
Така обстановка (як на фото) може бути свідченням реально якойісь таємнойі змови.
І друге ... Як би це було на йіхній територійі ... Ну так міг би відмовити в зустрічі клімкіну ... Але перебуваючи на нашій територійі ... відмовити в зустрічі клімкіну ...
Це неприховане хамство і символічний ляпас всім нам ... і пЭті в тому числі.

Степан Крук - István 2017-10-10 / 13:05:56
Дай Бог, щоб був Європейський суд! А хіба висновки Венеціанської комісії не враховуватимуть права нацменьшин? А хіба Суд не буде приймати своє рішення з урахуванням висновків Венеціанської комісі?

István 2017-10-10 / 11:42:45
Для Крук - Венецианская комиссия только одна инстанция. Потом может быть и Европейский суд по правам человека...