Гриневич: Новий закон "Про освіту" розширює можливості дітей нацменшин для отримання освіти

Про це йшлося під час зустрічі міністра освіти і науки, представника партії «Народний фронт» Лілії Гриневич з представниками дипломатичних місій 11 країн, Ради Європи, ОБСЄ щодо статті 7 нового закону «Про освіту», інформує Міністерство освіти України.

«Згідно з офіційною статистикою, в Україні навчається близько 400 тисяч дітей національних меншин у 735 навчальних закладах. З них молдовською навчається 2 693 учні, польською - 1 785 учнів, 355 955 учнів навчається російською. Близько 16 тис. дітей румунської та ще 16 тис. дітей угорської громад також навчаються рідною мовою. У цих школах навчання здійснюється виключно мовою національних меншин, при цьому українську вивчають як предмет, на що відводиться 2 години на тиждень», - розповіла Лілія Гриневич.

Вона наголосила, що ситуація, яка склалася, «робить заручниками дітей цих мовних меншин та ізолює їх в межах громади».

Так, за офіційною статистикою Українського центру оцінювання якості освіти, в 2016 році більше 36% випускників Закарпаття здали зовнішнє незалежне оцінювання з української мови з результатом від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою. 60,1% школярів, що належать до угорської та румунської меншин і, відповідно, складали ЗНО з математики та історії України однією із цих мов, взагалі не подолали поріг склав/не склав з тестування з української мови.

«Це означає, що ці діти стають заручниками свого мовного середовища, що не притаманне переважній більшості території України. Вони не можуть потрапити на державну службу чи обіймати інші важливі посади в органах місцевого самоврядування та органах державної влади. Такі тенденції є вкрай тривожними і Україна не може не реагувати на них. Адже йдеться про освітні шанси дітей, які є громадянами нашої держави, а також про забезпечення їхнього конституційного права на працю, закріпленого у статті 43 Конституції України», - пояснила міністр.

Вирішити проблему з низьким оволодінням державною мовою у дітей, що є представниками нацменшин в Україні, можливо лише через збільшення частки викладання предметів українською мовою.

«Діти, що належать до нацменшин, які проживають компактно та, більш того, є носіями мови зовсім іншої мовної групи, як, наприклад, румунська чи угорська, не мають відповідних умов для вільного оволодіння державною. Вони проживають у місцевостях, де нема повноцінної мовної практики українською мовою. В результаті вони навіть не володіють термінологією на достатньому рівні», - додала Лілія Гриневич.

Для вирішення цієї проблеми новий закон «Про освіту» передбачає, що у дитсадках та початковій школі діти з національних меншин зможуть навчатися рідною мовою. При цьому одночасно вони почнуть вивчати державну. Це допоможе без зайвого стресу перейти далі у базову та старшу школу, де мовою навчання буде українська.

Діти громад, мови яких належать до мов Європейського союзу, також зможуть вивчати деякі предмети рідною мовою у базовій та старшій школі, а також у професійно-технічних НЗ. Частка предметів, що вивчатиметься мовами Європейського союзу, регулюватиметься іншими законодавчими актами, підзаконними актами та двосторонніми Угодами.

Міністерство освіти і науки України готове до створення консультативної робочої групи з представників зацікавлених посольств та міжнародних організацій для спільного вироблення механізму імплементації нового закону «Про освіту».

«Закон «Про освіту» відповідає усім нашим міжнародним та внутрішнім зобов’язанням. Ми поважаємо наших міжнародних партнерів і готові працювати разом з ними. Однак найпершим пріоритетом для нас завжди залишатиметься успіх та захист прав українських громадян. Новий закон «Про освіту» розширює можливості українських дітей, які належать до нацменшин, для отримання освіти та сприяє реалізації їхніх конституційних прав. Українські діти, що належать до нацменшин, є нашими українськими громадянами і їхні інтереси, права і свободи залишатимуться для нас головним пріоритетом», - підкреслила міністр.

Як раніше повідомяло Закарпаття онлайн, Київ готовий направити мовну статтю закону про освіту на експертизу до Ради Європи.

Теги: освіта, мова, угорці, нацменшини

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати