Київ готовий направити мовну статтю закону про освіту на експертизу до Ради Європи

Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", про це Л.Гриневич повідомила журналістам після зустрічі з послами іноземних держав у Міністерстві закордонних справ України у п'ятницю вдень.

"Ми готові до Ради Європи надати цю статтю закону для експертизи з приводу того, що ця стаття не порушує тих міжнародних зобов'язань, які взяла на себе Україна", - заявила вона після зустрічі з послами.

Вона також висловила сподівання, що президент України Петро Порошенко підпише закон "Про освіту", доки триватиме експертиза мовної статті.

"Я дуже сподіваюся, що президент підпише закон про освіту", - сказав Л.Гриневич.

Як уточнив заступник глави МЗС України Вадим Пристайко, на зустрічі були присутні посли або представники посольств 11 країн, а також представники ЄС, Ради Європи та ОБСЄ.

Як повідомлялося, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, що розпочинає реформу освіти в Україні. Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова.

7 вересня міністр закордонних справ Угорщини Пейтер Сійярто заявив, що своєю новою політикою в сфері освіти України "встромила ніж у спину" сусідній державі. 10 вересня прес-секретар МЗС Угорщини Тамаш Менцер повідомив, що на всіх форумах ООН, ОБСЄ та Європейського союзу Будапешт порушуватиме питання про внесення поправок до мовної статті закону України про освіту. При цьому надано розпорядження угорським дипломатам не підтримувати в міжнародних організаціях важливі для України рішення.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявляє, що Україна "і надалі робитиме все для розвитку української (мови - ІФ) і гарантуватиме вільний розвиток мов національних меншин: це наш обов'язок". За його словами, вже поточного тижня Міністерство освіти і науки України надасть детальну інформацію щодо ухваленого закону "Про освіту" та його застосування.

При цьому глава зовнішньополітичного відомства відзначив проблеми з якістю викладання української мови в місцях компактного проживання угорської національної меншини в Україні. "Є проблеми інтеграції: 75% випускників Берегівського району (Закарпатської області - ІФ) не склали ЗНО (зовнішнє незалежне оцінювання - ІФ) з української мови. Ми маємо покращити ситуацію без втрати якості освіти угорською", - наголосив П.Клімкін.

14 вересня агентство БГНЕС з посиланням на главу МЗС Болгарії Катерину Захарієву повідомило, що глави МЗС Болгарії, Угорщини, Греції та Румунії підписали лист главі МЗС України, де висловили занепокоєння з приводу нового закону про освіту.

"Ми, безумовно, занепокоєні, і не випадково є спільна ініціатива з колегами з європейських країн, яких може стосуватися цей закон. І сьогодні ми підписали лист з міністрами закордонних справ Угорщини, Румунії, Греції та Болгарії міністром закордонних справ України, в якому ми сигналізуємо про те, щоб цей закон не обежив прав меншин і освіти рідною мовою. Ми надсилаємо такого ж листа до Ради Європи і ОБСЄ", - повідомила вона.

Станом на дні 15 вересня інформації про те, що спікер Верховної Ради України Андрій Парубій підписав ухвалений закон, немає.

Теги: Гриневич, закон, освіта

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати