-- Справді, питання важливе. Ми до нього ретельно готувалися. Бо йдеться про символ Закарпаття . Але, як у ході дискусії, так і до самої сесії депутати ще раз і ще задавались питанням, яким бути прапору області.
Перед відкриттям сесії чудовий колектив народної творчості із с. Костилівка Рахівського району привітав щедрівками та колядками присутніх, а в їх особі – й усіх закарпатців із Новим роком та Різдвом Христовим, віншував плідної праці та здобутків на благо рідного краю, нашої України. Під ці щирі вітання я відкрив сесію. У залі зібралось 73 депутати із 90. Інші були відсутні з поважних причин.
Маючи на руках робочі матеріали, уже з перших хвилин засідання виступили депутати за дорученням більшості фракцій, в яких до речі більшість депутатів облради, попросили слова , і, звертаючи увагу на виключну важливість питання, внесли пропозиції, аби розгляд питання про прийняття прапора Закарпатської області зняти з порядку денного, бо, на їхній погляд, воно ще не до кінця визріло. І такої думки, за їхнім твердженням, не лише вони. Зауважу, що перед початком сесії до мене як голови ради також надійшли телеграми подібного ж змісту від окремих нардепів України, колективів та громадян краю. У ході цієї дискусії висловлювались й інші пропозиції. Тому на вимогу депутатів першою я поставив на голосування пропозицію щодо доцільності розгляду даного питання. І більшістю голосів розгляд питання порядку денного було відхилено. Сесію довелося закрити.
Стосовно моєї особистої думки. Я вважаю, що ми виконали велику роботу по підготовці сесії. Хотілось розпочати Новий 2008 рік із прийнятим головним символом області, а рік, що минає, завершити яскравою подією. Але сталося, як сталося. Розцінюю це, як прояв демократизму в облраді та взаємної поваги депутатів один до одного, до своїх виборців. Будь–які негативні закиди з цього приводу не сприймаю. Адже депутати облради – це найбільш авторитетні, поважні люди, знані не тільки на теренах краю та України, а й далеко за її межами, які мають не лише власну думку, а й висловлюють позицію населення насамперед тих районів, за якими закріплені, колективів, у яких працюють, політичних сил, які делегували їх у раду.
Стосовно результатів голосування, то вони показали, що питання, яке намагалися розв’язати депутати двох попередніх скликань, і нині – не на часі. Бо надто актуальне, багатогранне, дискусійне. І я не роблю з цього проблеми, бо її нема. Недарма кажуть, сім раз відмір… А тим паче, коли йдеться про надто важливі речі в житті не тільки нинішніх, а й прийдешніх поколінь. Додам і таке. Закарпаття знане у світі як куточок української землі, де проживає понад сто націй і народностей у злагоді і взаємоповазі, де європейська ментальність і духовність, у т.ч. й позиція окремої людини, цінуються дуже високо, і ми маємо примножувати ці традиції. Тому не бачу щось незвичайне, що питання про прапор області перенесено на майбутнє. Я переконаний, що він обов’язково буде прийнятим і стане головним символом для всіх краян, об’єднуючою силою, яка додаватиме снаги до нових звершень в ім’я процвітання області, України в цілому.