Мета приїзду німецьких гостей – пізнати більше Закарпаття, оглянути прикордонну інфраструктуру та принади з історично-культурними пам’ятками обласного центру.
Парламентар Саксонії Маріо Бегер зазначив, що перед поїздкою до Закарпаття вони ретельно ознайомилися з історичною спадщиною Закарпаття, яке колись називалося Рутенією.
- Вважаємо, що український регіон, який має по сусідству Польщу, Словаччину, Румунію та Угорщину, має багато спільних можливостей розвитку. Адже багато віків території цих держав об’єднувала спільна політика, культура, господарство та мова. Всі вони у свій час входили до складу Галицько-Волинського князівства, а згодом - частина земель до Австро-Угорської імперії. Наша мета – використати позитивний історичний досвід, допомогти відновити якісну інфраструктуру та використовувати її в туристичній, торгівельній, соціально-економічній сферах, - підкреслив німецький парламентар.
Інший його колега по парламенту – Андре Барт зауважив: «Саксонія знаходиться у центрі Євросоюзу і має успішні напрацювання у піднятті економіки та культурних зв’язків. Вважаємо, що європейські кордони повинні розвиватися і хочемо допомогти в цьому, перш за все, прикордонним регіонам з євроспільнотою, зокрема Закарпаттю. Розробити спільні кроки та обговорити всі можливості співпраці».
Відтак було обговорено про обмін студентів. В цьому напрямку, як зазначив Михайло Рівіс, вже діє угода між УжНУ та Карловим університетом Чехії. Також наш виш, який у рейтингу займає 14 місце найкращих вищих освітніх закладів України, активно співпрацює з вишами країн Прибалтики, Польщею та Угорщиною. Не оминула розмова і про малий прикордонний рух, заробітчанство, розбудову дорожньої та прикордонної інфраструктури.
Як зазначалося під час зустрічі, з 11 червня, коли починає діяти безвізовий режим, очікується наплив громадян через пункти пропуску Закарпаття, яких наразі функціонує досить мало та й не всі з відповідною європейською інфраструктурою. Тому нині в Києві вирішується питання щодо виділення необхідного фінансування для розбудови прикордонної та дорожньої інфраструктури. Адже тепер Закарпаття потребує не менше 20 пунктів пропуску.