У понеділок, 29 травня, в музеї Андраша Йовша, що в угорському місті Ніредьгаза, підписали угоду про грантову співпрацю музеїв міст Ніредьгаза, Сату-Маре (Румунія), Кошиці (Словаччина) та Ужгород (Україна).
Про це інформує інформаційна агенція MTI.
Йдеться про організацію та проведення спільних виставок, фінансованих коштом грантових програм Європейського Союзу, організацію спільної науково-дослідної роботи та обміну досвідом.
У рамках вказаної угоду, яку з українського боку підписав директор Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького Василь Шеба, в стінах Ужгородського замку вже з 10 липня заплановано відкрити постійну експозицію на тему Тріанонського мирного договору.
Тема Тріанонського договору однією з проблемних сторінок спільної українсько-угорської історії в контексті нинішнього Закарпаття, а тому від того, в якому ключі буде організовано виставку, залежить й ідеологічне тлумачення історичних подій, завершенням яких стало криваве захоплення угорцями Карпатської України та тимчасове часткове відродження Великої Угорщини під протекторатом нацистської Німеччини.
Як раніше інформувало Закарпаття онлайн, у закарпатському краєзнавчому музеї шляхом пониження статусу знищують музей Августина Волошина та меморіальний парк "Красне Поле". У цьому контексті Закарпатська спілка ветеранів війни разом з волонтерами звернулися до керівництва Міністерства культури України та Закарпатської ОДА з проханням звільнити начальника управління культури Закарпатської ОДА і директора Закарпатського обласного краєзнавчого музею через деструктивні дії з ознаками українофобства
Довідка
Тріанонський договір — мирний договір, який був укладений 4 червня 1920 року між союзними державами Антанти у Першій світовій війні та Королівством Угорщина. Остання погодилася на значні обмеження та втрату територій.
Зокрема. за цим договором Підкарпатська Русь (Закарпаття) та Словаччина були включені до складу Чехословацької Республіки.
Виконання умов Тріанонського мирного договору призвело до втрати Королівством Угорщина довоєнної території та зменшення населення більш як удвічі в порівнянні з 1914 р. Королівству Угорщина заборонялося мати на озброєнні авіацію, танки, важку артилерію. Максимальна чисельність угорської армії, яка могла формуватися лише з добровольців, мала не перевищувати 35 000 осіб. Військово-морський флот, у тому числі кораблі Дунайської флотилії, передавалися союзникам.
Угорщина зобов'язувалася сплатити країнам-переможцям репарації загальною сумою в двісті млн золотих крон.
У міжвоєнний період угорські урядові кола намагалися переконати населення, що Тріанонський мирний договір недовговічний, розпалювали шовіністичні настрої і закликали до відродження "Великої Угорщини". Зовнішньополітичний курс уряду на ревізію Тріанонського договору спричиняв напруження між сусідніми країнами.
Внаслідок Віденських арбітражів 1938 і 1940 років під тиском нацистської Німеччини територіальні статті договору були переглянуті за рахунок Королівства Румунія та Чехословацької Республіки. Незалежна Карпатська Україна, що утворилася у березні 1939, була окупована військами армії гортіївської Угорщини.
Територіальні пункти Тріанонського договору підтверджено Паризькими мирними договорами 1947 року.
Тріанонський договір є постійним підживленням угорського ревізіонізму, у планах якого є, з-поміж іншого, і повернення території нинішнього Закарпаття до складу Угорщини.
Віктор 2017-06-01 / 09:37:12
Шеба за мадярські гроші цілком глузд втратив?
Олександр 2017-06-01 / 08:29:09
Ще конференцію провести "відродження великої Угорщини". Но гат ціркус