Олександр створив дивовижне виробництво, яке спеціалізується на лозоплетінні. Саме зимова лоза служить йому чудовою сировиною для виготовлення плетених виробів. Переплітаючи лозини, майстер з'єднує їх в єдине ціле - крісло, стілець, столик, у гарний і добротний кошик для грибів, ягід, фруктів, овочів. У цій справі йому в Харківській області немає рівних.
Свого часу О. Шкуренко, колишній шкільний вчитель малювання, став переможцем конкурсу бізнес-планів у номінації "Народний промисел", який провів Харківський обласний центр зайнятості. Реалізовуючи задумане, умілець заклав у Яковівці незвичайну "плантацію" з 20 тисяч вербових саджанців. Тут і заготовлює лозу.
Так збіглося, що назва району, де живе і працює підприємець, співзвучна з улюбленою справою - Лозівський. У Лозівському районі колись навіть працював завод, який займався лозоплетінням.
Однак вмінням працювати з лозою О. Шкуренко опановував у місті Хуст на Закарпатті. Тамтешні майстри передали йому чимало професійних "секретів". Зрізані вербові гілки Олександр особливим чином обробляє, після чого вони набувають потрібних колірів і міцності. До речі, ці та інші якості, необхідні для виготовлення плетінки, залежать також від виду верби.
Верба, верболіз, білотал... Усі вербові як би однакові. Але за будь-якою з цих назв - певний вид дерева або чагарника, який підприємець ніколи не сплутає, як, втім, і члени його родини. А родина ця - вчительська. Загальний педагогічний стаж його батька, матері, брата і самого майстра перевищив століття.
Попит на плетені вироби Олександра у Лозовій та Харкові особливо підвищується перед Новим роком. Ну а у Яковівці його плетінки, мабуть, у кожному домі.