"Ти будеш моїм татом!"
Пожежа в циганському таборі в Мукачеві на Закарпатті перетворила тоді ще семирічного Ігоря Лакатоша в каліку. Він отримав страшні опіки, внаслідок яких ручка приросла до живота і до боку, все тіло було понівечене грубими рубцями, його рухи були скуті через рубці, а через скручене положення, в якому він постійно перебував, скривився хребет. Всі патології перераховувати довго - від наслідків опіків кращі лікарі світу намагаються позбавити хлопчика досі. Медики дивуються: як він взагалі зміг вижити? Але Ігор Лакатош зумів не тільки вижити, а й знайшов в собі сили з посмішкою дивитися в майбутнє.
Рідна мама Ігорем не займалася. Невідомо, що її більше турбувало після пожежі - відновлення речей, випивка або гулянки, але малюк залишився з ранами і болем один на один. Обгорілого хлопчика закутали в перше-ліпше лахміття, що трапилося під руку, та так і покинули. У циганському таборі через рік після пожежі його випадково виявили соціальні працівники. З цього дня почалися поневіряння по лікарнях, де рани дитини лікували ще рік. Але не з усім місцеві медики змогли впоратися - було вже занадто пізно, рука буквально вросла в плівку черевної порожнини.
У 2011-му Ігоря оформили в дитбудинок в селі Вільшани за 50 км від Хуста, його мати саме позбавляли батьківських прав. Подальша доля жінки невідома. У дитбудинку відзначають, що вона ні разу не з'являлася, а Ігор про неї згадувати не любить, та й мамою не вважає. Адже її байдужість і стала причиною його множинних каліцтв. Рідною домівкою хлопчик вважає дитбудинок, тут він знайшов нових маму і тата, якими вважає співробітницю-медика і директора дитбудинку Богдана Кікіну.
- Коли привезли цього хлопчика, він відразу потягся до мене зі словами "Ти будеш моїм татом!" - згадує директор Вільшанського дитячого будинку-інтернату Богдан Кікіна. - Я не витримав його вигляду - відвернувся, пішов і заплакав. Я ніколи не бачив дітей з такими жахливими травмами...
Ігор переніс більше 20 операцій, попереду - ще мінімум десяток
Оперувати будуть до 20 років
Богдан Кікіна дійсно замінив дитині батька. Він відправив хлопчика до Львова до кращого опікового хірурга Василя Савчина. Василь Степанович виходив не одну дитину з опіками різного ступеня - його ім'я на слуху. Але і він зізнається: пацієнт з такими опіками до нього потрапив вперше.
- З огляду на те, що лікувати Ігоря почали далеко не відразу після пожежі, вже те, що він вижив, - це чудо, - зазначає "КП" в Україні " завідувач опіковим відділенням 8-ї міської клінічної лікарні Львова Василь Савчин. - До нас він поступив через рік після того, як його знайшли. Крім прирослої до тіла руки у хлопчика були опікові рубці і супутня патологія. За все своє життя я таких пацієнтів ще не бачив. Але у Ігоря позитивна динаміка, великі поліпшення його стану настали після лікування в Бостоні. зараз йому потрібна консервативна реабілітація. Дитину чекає ще багато операцій до 18-20 років, поки він росте.
Львівський хірург домовився з клінікою в Бостоні про лікування хлопчика - для українських лікарів це дуже складний випадок. У серпні Ігор повернувся з четвертої поїздки в США - цього разу пробув там п'ять місяців. А у вересні американські медики провели йому дві операції вже у Львові. На початку наступного року хлопчик знову полетить у Бостон. До речі, США могли б стати для нього другою домівкою - знайшлися бажаючі усиновити хлопця.
- Але, порадившись з бостонським лікарем Геннадієм Фузайловим, ми вирішили не віддавати Ігоря на усиновлення американським громадянам, - говорить директор дитбудинку Богдан Кикина. - Ми не бачили бажання прийняти його як повноцінного члена сім'ї, його хотіли усиновити тільки з жалості. А це ні до чого доброго б не привело.
Після частих і тривалих поїздок в США Ігор вже цілком стерпно може розмовляти по-англійськи, крім того, його навчили і всього того, що знають його ровесники в школах. У дитбудинку він - заводила, претендує на місце лідера, у нього маса друзів, яких він вимагає до телефону, коли говорить зі своїм другим батьком Богданом Кікіною. Зараз хлопчик у Чехії на оздоровчих процедурах з ще десятком вихованців - ходить в аквапарк, приймає мінеральні ванни, проходить процедури. Буває, вередує - йому важко даються фізичні навантаження. З ним же і його нова мама, медсестра Світлана, а Богдан Михайлович тільки повернувся до роботи в дитбудинку.
Бостонські лікарі лікують Ігоря безкоштовно - потрібно тільки оплатити перельоти, проживання та харчування працівників дитбудинку, які супроводжують хлопчика. Дуже допомагають благодійні організації з різних країн.
Медики і співробітники дитбудинку впевнені: хлопчика чекає світле майбутнє. На цьому наголошує пекуча жага життя в його чорних очах і те, що він, попри все, вижив і хоче, а значить - стане повноцінною людиною.
КП в Україні