Автором світлин, із яких складається видання, є, за інформацією ЗМІ, Флоріан Заплетал – чеський дослідник закарпатської архітектури та побуту, чий об’єктив зафіксував тогочасний вигляд міст і сіл, замків, сільських помешкань, мостів та інших споруд.
Книжка побачила світ за допомогою ужгородського видавництва Олександри Гаркуші. Укладниками є мистецтвознавець Михайло Сирохман та професор із Пряшева Микола Мушинка, який є учнем та спадкоємцем архіву Заплетала.
Спонсором видання є департамент інформації та зв’язків із громадськістю Закарпатської обласної державної адміністрації в рамках програми, що передбачає підтримку видань творів закарпатських авторів. Проте 400 примірників вже розійшлися по установах краю та бібліотеках.
Дотиражування відбувалося в співпраці видавництва Олександри Гаркуші з чеським видавництвом «KARPATIA». Видання призначене для широкого кола читачів. Книга написана трьома мовами: чеською, англійською та українською.
«Міста і села Закарпаття» є продовженням попередньої книги-фотоальбому: це другий том видання про Закарпаття. Минулого року за фінансової підтримки управління культури ОДА та Мукачівської греко-католицької єпархії вийшла друком книга «Дерев’яні церкви Закарпаття». Фотоальбом цінний тим, що багато із дерев’яних храмів «не дожило» до наших днів.
Особливим є те, що ці два видання вміщують майже всі фотороботи Флоріана Заплетала.
Фотопластини зберігалися в архіві Миколи Мушинки, який надав їх для популяризації нашого краю.
Після смерті Заплетала його дружина передала академіку Мушинці три девев’яні ящики з негативами на склі, кілька десятків пожовклих світлин, книжки та статті чеського дослідника про Закарпаття.
Микола Мушинка у вступній статті, присвяченій громадській діяльності Флоріана Заплетала, пише: «Як свідчать його щоденники та листування з дружиною Кароліною, Ф.Заплетал майже щотижня виїжджав у закарпатські села й міста і з кожної подорожі повертався з серіями фотографій та описом сфотографованих об’єктів… Більшість експедицій у віддалені села здійснював пішки… Ф. Заплетал звертав увагу і на негативні явища: недостатню увагу уряду до питань освіти, наплив на Закарпаття чеських адміністративних працівниців сумнівних моральних якостей ,прояви корупції».
Розмаїте етнографічне багатство старого Закарпаття, що зображено на світлинах, нині майже повністю знищине.
Найближчим часом планується презентація книги-фотопам’яті про Закарпаття 20-30-хх років ХХ століття.
Кажуть, аби не втратити, потрібно просто цінувати. Тому сучасникам є про що подумати, дивлячись на досі невідому спадщину «чеського друга Срібної землі».
Юлія Медюх