На Закарпатті вийшов друком роман Олексія Тростянського про субкультуру металістів

Читачам запропоновано поринути у власне паралельний світ, оскільки тема майже не артикульована не лише в художній літературі, але й у публіцистиці, соціології, педагогіці, соціальній психології тощо. А в романі йдеться насамперед про підлітковий світ зламу епох − розвалу Союзу й зародження нових соціальних, економічних та політичних умов співжиття.

Події твору відбуваються на Закарпатті, насамперед − в Ужгороді. А герої твору − полишені самі на себе підлітки, яких об’єднувала музика. Ми про них щось чули, знали, що і в нашому місті є металісти, але що воно й як − щойно зараз маємо змогу розгледіти зблизька.

Металісти  – це субкультура, натхненна музикою в стилі метал, що з’явилася в 70-80-ті роки ХХ ст. Вперше в культурному контексті словоспо-лучення heavy metal застосував у романі «Naked Lunch» (1959) легендар-ний Уїльям Берроуз. Типове для металістів: довге волосся у чоловіків (роз-пущене або зібрані у хвіст), переважно чорний колір в одязі, шкіряна мото-циклетна куртка, шкіряний жилет, чорні футболки або балахони з логотипом улюбленої металевої групи, шкіряні браслети, проклепані ремені, ланцюги на джинсах. Також може бути пряжка або нашивки з логотипами улюблених метал-груп, мотоциклетні шкіряні рукавички без пальців і т. д.

Як і деякі інші, субкультура металістів не позбавлена в міру вираженої ідеології, але переважно зосереджена довкола музики. Тим не менш, є характерні особливості світогляду, які можна назвати типовими для значної частини металістів. Тексти метал-гуртів пропагують незалежність, самостійність і впевненість у собі, культ сильної особистості. Інтелектуальний рівень металістів часто досить високий, на підставі чого робиться висновок, що захоплення металом може бути ознакою інтелектуальності.

Автор пропонованої книги вирішив написати про металістів. Знаючи проблему з середини і маючи досвід роботи над повістю, на цей раз визріла ідея повноцінного роману. У нього увійшла маса історій і подій недалекого минулого. А минуле – це часточка тебе самого, це твоє життя, й те, що залишилося позаду таке ж цінне, як і те, що ще чекає попереду. 

Роман зачіпає різні теми: музика, література, релігія і, навіть, політика. Знайшлося тут місце і сьогоденню − ужгородським металістам нового покоління, представникам субкультурного руху, який пройшов непростий шлях формувания й утвердження в суспільному житті.

Мова роману – російська, й нічого дивного у цьому нема, оскільки вона є характерною для більшості субкультур на пострадянських просторах. Що цікаво, зі сторінок твору часто промовляє здоровий український патріотизм, послідовний антисовковий чи й антикомуністичний настрій, нормальний людський протест проти політичного шулерства тощо. Фактом є також наявність у середовищі цієї субкультури україномовного сегменту, принаймні на рівні пісенних текстів, національної атрибутики в одязі тощо.

Теги: роман, Тростянський, металісти

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати