Закарпатські діти без дитинства зростають без батьківського тепла, крадуть та жебрають на вулицях

Про проблему дітей з неблагополучних сімей вже писано-переписано, відзнято десятки телевізійних програм. Проте від цього не стає менше замурзаних дітлахів із простягнутою рукою на вулицях, щороку збільшується кількість злочинів, скоєних неповнолітніми. Зрозуміло, що без серйозних комплексних соціальних програм, яких в Україні наразі бракує, цю біду не подолати. У цьому ми вкотре переконалися, побувавши днями у рейді, метою якого якраз і було виявлення та допомога дітям із “проблемних” сімей.

Закарпатські діти без дитинства зростають без батьківського тепла, крадуть та жебрають на вулицях

БАТЬКО ПОМЕР ВІД “НАРКОТИ”, МАТИ — В ТЮРМІ

Ініціатором рейду, в якому взяли участь кримінальна міліція у справах неповнолітніх, міський відділ освіти, управління у справах сім’ї та молоді, Центр соціальних служб для молоді, виступила служба у справах дітей Ужгородського міськвиконкому. Представники цієї служби Сергій Просяник, Тетяна Шерегій та Василь Філоненко запропонували проїхатися по “проблемних” квартирах і журналістам, зафіксувати, так би мовити, відео- та фотокамерами,  в яких жахливих умовах виростають кинуті батьками напризволяще діти. Картина, яку ми побачили, справді жахає...

Першою у “чорному списку” була квартира на пл.Б.Хмельницького, поруч з обласним телебаченням. Що відразу  впало у вічі,  коли підійшли до дверей потрібної 2-кімнатної “хрущовки” --  це вирваний “із м’ясом” вхідний  замок та... сморід.  У квартирі від “ароматів” паморочиться у голові (і це в мороз, а що казати  про літню спеку?!)  На ліжку під вікном лежить сива бабуся, під іншою стіною на дивані  накрився з головою  розкуйовджений хлопчина. А просто на підлозі, на якомусь лахмітті, спить його молодший брат. Довкола -- купи різноманітного хламу.

14-річного Крістіана працівники “дитячої” служби знають добре. Батько хлопця помер від передозування наркотиків, мати відбуває тюремне покарання за ту ж “наркоту”. Опікуном Крістіка є 74-річна бабуся, яка, звісно, сама нічого не може вдіяти. Хлопець учився у Великоберезнянському інтернаті, звідкіля утік. П’яту ужгородську школу поміняв на дев’яту, але й туди не ходить  вже протягом року.  Бабуся-опікун пояснює:  онук тому не вчиться, що її, каліку, доглядає. Просить не забирати дитину,  бідкається,  бо одна донька в тюрмі, а інша з колишніми “зеками” співмешкає. Живуть усі на 520 гривень її пенсії, з яких, каже, двісті забирають комунпослуги.

- Збирайся, Крістіане, одягайся тепліше,  поїдеш з нами. Із вас ми знімаємо опікунство за неналежне виховання онука, а маму позбавимо батьківських прав, -- каже Сергій Просяник.

І ми забираємо Крістіана з собою. На нього чекає спецприймальник для дітей у Батьові на Берегівщині. Сам хлопчина, проте, налаштований доволі агресивно. Дивиться на нас спідлоба, від пропозиції сфотографуватися категорично відмовився. А в  автомобілі у хлопця... “заграв” мобільний телефон і, судячи з МП-3-поліфонії, доволі дорогий. Ясна річ, що купив він його (якщо не “потягнув” десь) не на бабусину пенсію...

БЛИЗНЮЧКИ ЛІЗА Й МАР’ЯНА

Наступну проблемну  квартиру  у 9-поверховій “малосімейці” позаду “п’яного” базару теж знаходимо “по запаху”. На грюкання у двері господарі не відчиняють, зате виходять сусіди й починають нарікати на маму з двома доньками-близнючками,  які тут проживають: сусідів знизу ті  заливають нечистотами, бо унітаз у них постійно забитий, часто влаштовують шумні пиятики, та й дівчатка вже таке витворяють...



Маму Наталю ми, за підказкою сусідів, знаходимо на базарі, де вона приймає  порожню склотару. На запитання, чому діти не ходять у школу, й пропозицію піднятися у квартиру,  жіночка кидається у сльози: мовляв, не забирайте від мене Лізу й Мар’яночку, вони ходять у школу. А каналізацію я відремонтую... Врешті-решт заходимо в помешкання. У маленькій 12-метровій кімнатці -- купи мотлоху, під стіною біля відкритого балкона стоїть двох’ярусне ліжко: згори сплять дві сестри-підлітки, а знизу -- мати з випадковими співмешканцями... Сморід стоїть страшенний і від мотлоху, і  від кота сіамської породи, який нагадив просто під двері. Здається, у туалеті “пахне” менше, аніж у кімнаті, де живуть три жінки...   

“ПРОСИТИ БУДУ, А КРАСТИ — НІ”

Повертаючись у центр міста,  бачимо  смаглявого хлопчика, котрий хвацько швендяє поміж машинами на перехресті біля православного собору. Коли хлопці пробують затягнути юного жебрака в машину, той здіймає страшенний галас. Циганка,  яка  жебрає  під церквою, відхрещується:  мовляв, то не її дітвак... У машині,  поплакавши й розтерши по обличчю бруд,  хлопчина трохи заспокоюється і розказує на наше прохання  про себе.

Звати циганчука Тібі. Йому 10 років, каже, що із Холмока. Мама теж тут жебракує (“Дядю, ондика й моя мамка, возьміт її сюди”), батько “жалізо збирать”. Має ще 8 братів і сестер. Тібія теж заберуть на якийсь час у Батьово, відмиють, почистять від вошей його кучері, відгодують, а далі служба у справах дітей вирішуватиме, що з ним робити.

Далі наш маршрут пролягає через пішохідний міст.  Тут жебракує на морозі з маленькою дитинкою на руках розкуйовджена червонощока молодиця. На пропозицію пройти в машину, здійснює страшенний гвалт.

- Што мені зробит міліція? Я ся нич не бою! Просила і буду просити, а красти не піду, -- репетує 28-річна мати п’яти дітей Люба з Порошкова Перечинського району (вона  із волохів). На запитання, скільки заробляє на мосту, запевняє, що гривень 20 щодня. Неподалік жебракують і її старші діти. Чи отримала 8 тисяч соціальної допомоги  після народження  дитини? Ні, каже, бо паспорта не має...

“НЕ ХОДЖУ В ШКОЛУ, БО МАМА ПОСТРИГЛА ВІД ВОШЕЙ...”

Зібраних по місту дітлахів доставляємо в міськвідділ міліції. Там  вирішують, що з ними робити далі: кого віддати батькам, а кого везти в Батьово. Ось симпатичне “біле”  дівча, яке знайшли на вулиці Ужанській в Радванці. Звати Юлею. Закінчила другий клас  19-ї школи, а тепер на навчання не ходить. Каже, що мама постригла її у вересні налисо від вошей, тому і в школу не пішла...

- Татко у больниці на “бамі”, мамка ходить на Дівочу до друзів і там ночує. Я жию у тютки на Ужанській, але вона завжди п’яна і б’є мене, - щиросердно розповідає дитина, в якої помічаємо на вилиці синець. - Брат мій ходить у 19-ту школу, в шостий клас. Але я хочу перевестися у сьому школу, мені ся там любит. А воші нам занесла мамина подружка з вокзалу, вона з нами спала...

Окрім Юлі, привезли кількох молодих ромок, чиї діти теж не ходять у школу. Одна каже, що у доньки немає взуття  (сама ж одягнена доволі дорого). Інша запевняє, що дитина “завтра піде” на науку.

А ось батько з сином. 16-річний лобуряка вимахав ого-го, а в шосту школу не ходить вже другий рік. Каже, що хоче бути автослюсарем, бо ті добре заробляють.

- А я знаю, де він ходив? Я його до школи посилав, - розводить руками батько.

Інша мама розповідає:  доньку забрала зі школи, бо вона має розумові вади,  тому школярі насміхалися з неї, називали тупорилою. А директорка пригрозила, що дитину від матері все одно заберуть... Заспокоюємо жінку, що ніхто цього не зробить, а для дітей з вадами розвитку законом передбачено навчання екстерном удома, куди приходитимуть вчителі. Лише треба пройти лікарську комісію й мати медичний висновок.  Однак вичитуємо з пред’явлених мамою документів із поліклініки, що востаннє та показувала хвору доньку лікарям... ще у 2001-му році. Це така турбота про її здоров’я?!

Після завершення рейду роз’їжджаємося.  Частину дітей повезли у Батьово. Цікаво, чи сполошаться  горе-батьки, куди поділося їхнє чадо? Бо для багатьох із них діти потрібні лише для отримання 8 тисяч допомоги та для жебракування. О люди, люди!

Коментар начальника служби у справах дітей Ужгородського міськвиконкому Сергія ПРОСЯНИКА:

- Лише за півдня, коли проводився цей рейд, ми перевірили три десятки сімей (ясна річ, насправді їх у кілька разів більше), в яких діти не ходять у школу або батьки неналежним чином виконують свої батьківські обов’язки. У 5 випадках з’ясувалося, що дітей взагалі немає в Ужгороді, вони вже по кілька років проживають в інших населених пунктах, хоча продовжують числитися учнями ужгородських шкіл... Питається, що тоді роблять педагоги, конкретні класоводи, як вони відвідують ці домівки і працюють з батьками?! Це мінус управлінню освіти.

Наших дітей часто затримують за жебрацтво в інших місцях -- у Львові, Києві, Вінниці, Одесі  і т.д.   Маємо тепер 8 таких повідомлень. Вік таких дітей - від 4 років і старші. З  12-14 років  вони вже твердо стають на злочинний шлях, працюють у кланах по жебракуванню у великих містах.  І такі діти вже ніколи не підуть у школу, бо  відчули смак легких грошей. Вони жебракуватимуть, крастимуть, займатимуться проституцією і т.д.  Як наслідок, вони хворіють туберкульозом, венеричними хворобами, застуджуються, є переносниками інфекції і т.д. За таке треба карати в першу чергу батьків.

До батьків, які не займаються вихованням своїх дітей, вживаються заходи впливу згідно з чинним законодавством. Зокрема, відповідно до  ст.184 Адміністративного кодексу  за неналежне виховання дітей, ст.166 Кримінального кодексу,  за злісне невиконання батьківських обов’язків з виховання дитини. Цьогоріч в Ужгороді порушено  дві такі кримінальні справи. А є ще стаття 304 КК України -- за втягнення дітей у заняття жебрацтвом.

Цьогоріч нами подано в прокуратуру  понад 40 матеріалів на позбавлення батьківських прав. З іншого боку, приємно,  що більшість батьків після впливу на них з боку  міліції та органів влади таки береться за виховання власних дітей, і поступово  їхні сім’ї випадають з категорії неблагополучних. У свою чергу ми допомагаємо їм через Центр зайнятості  знайти роботу. Їхніх малолітніх дітей влаштовуємо, за потреби,  у цілодобові садочки, яких в Ужгороді два, або в школу-інтернат.

У даному випадку вирішується доля тих дітей та батьків, які потрапили у наше поле зору під час цього рейду. Маму неповнолітнього Крістіана однозначно буде позбавлено батьківських прав. Знімаємо опікунство і з його бабусі, яка нас рік тому переконувала, що буде дивитися за цією дитиною, забрала його з Великоберезнянської школи-інтернату.  Самого ж Крістіка знову чекає інтернат...

Щодо Юлі:  якщо мама упродовж тижня-двох  не з’явиться до нас або в кримінальну міліцію у справах неповнолітніх, то будемо і її позбавляти батьківських прав. Адже вона не займається дитиною, котра живе в іншій сім’ї, де її б’ють. Наразі Юля перебуває у Батьові.

10-річний Тібі з села Холмок, який ходив жебракувати по Ужгороду, теж у Батьові. Ми направимо  повідомлення в Ужгородську райдержадміністрацію про вжиття заходів  до його батьків.

Люба з Порошкова нам добре відома. Її вже неодноразово затримували за жебрацтво. Ця  жінка не розуміє, що її вже треба притягати до кримінальної відповідальності. Якщо у цієї матері п’ятьох дітей якісь негаразди з психікою, то її однозначно потрібно обстежити, а дітей вилучити через суд і влаштувати або в медичний заклад, або в школу чи дитячий будинок. Ми вже неодноразово повідомляли про неї та її “колег”-жебраків у відповідні служби Перечина. До слова, ми з’ясували цікавий момент. Деякі тамтешні жебрачки орендують  грудних дітей,  платять на день по 20-30 гривень...

Фактично ужгородські діти жебрацтвом в обласному центрі не займаються. Попадаються вони на цьому в інших регіонах. Практично всіх ужгородських дітей-жебраків, навіть ромської народності, ми знаємо в обличчя. Думаю, що назріла нагальна потреба виходити нашій службі на обласну держадміністрацію з клопотанням провести рейд по жебраках в Ужгороді з залученням представників служб Ужгородського, Перечинського, Великоберезнянського районів. Аби вони на місці побачили “своїх” дітей  і почали ними займатися.    

Володимир Павлюх, "Відомості міліції"
24 листопада 2007р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

14:56
В Ужгороді наступного року планують розпочати будівництво дитсадка
13:47
/ 1
На Закарпатті "розширено" обговорили питання стану й утримання доріг
13:35
/ 1
На Закарпатті учасники бойових дій отримали у власність 3 350 земельних ділянок
12:49
Суд в Ужгороді сьогодні перегляне законність відхилення мером Андріївим результатів першого конкурсу по пологовому будинку
12:23
В Ужгороді врочисто зустріли вояків Військової служби правопорядку, що повернулися із зони проведення ООС
12:12
У 6 лісгоспах Закарпаття стартував збір жолудя
11:32
Кількість звернень до лікарів з приводу ГРІ на Закарпатті за останній тиждень збільшилася на 12%
11:07
За 9 місяців поточного року на Закарпатті виявлено 149 незаконних мігрантів
09:40
/ 1
В Ужгороді змінили схему руху вул. Минайською
09:28
Найчастіше аварії на Закарпатті стаються у вівторок та п'ятницю, у проміжку між 12:00 та 16:00
00:38
Закарпатців закликали голосувати за проект очищення нацпарку "Синевир" від пластику
23:16
/ 3
Заступник мера Ужгорода Білак каже, що не втікав з прокуратури на конкурс по пологовому
17:52
/ 14
Заступник мера Ужгорода втік із допиту в прокуратурі, щоби провести конкурс на посаду голови міського пологового
16:08
У Мукачеві споживачі заборгували за послуги водопопостачання та водовідведення понад 16 млн грн
14:22
/ 1
Продюсерка культових українських фільмів бачить на Закарпатті потенціал для кіновиробництва
12:15
/ 2
Майже 3 тисячі закарпатців відключили від газопостачання через борги за спожитий газ
12:13
У Мукачеві триває будівництво відпочинкової зони "Комфорт"
10:50
В Ужгороді від сьогодні проводитимуть дератизацію
10:30
В Ужгороді презентують персональну виставку картин Ольги Янович
10:00
/ 8
Сьогодні в Ужгороді – скандальний повторний конкурс на керівника пологового будинку з єдиним претендентом
00:00
В Ужгороді міська лікарня відновила роботу після пожежі в приймальному відділенні
23:38
/ 7
У Яблунівці на Хустщині 8 років будують найдорожчий в Україні шкільний туалет за $100 тис.
12:50
/ 20
Голова Закарпатської ОДА вручив Подяки до Дня захисника України
12:43
На Закарпатті вшанували загиблих захисників України
09:38
/ 2
До Дня захисника України випускникам військової кафедри УжНУ присвоєно звання "молодшого лейтенанта запасу"
» Всі новини