Разом із ним ми йдемо історичним центром Ужгорода. Зупиняємося на вулиці Волошина, що веде до замку. Вона одна з найдавніших у місті.
Василь Гецко каже, що не може знайти слів про будівлю, зведену навпроти торговельного технікуму. Надбудова з заокругленою формою зіпсувала панораму, закриває вид на кафедральний собор, колишню резиденцію єпископа.
— На християнську споруду надбудували єврейські — мавританські — форми. Колись тут була їдальня греко-католицької єпархії. Нині — магазин одягу, — каже архітектор.
Спускаючись, бачимо 5-поверхівку, що з’явилася на місці колишнього млина — пам’ятника промислової архітектури ХVІІІ ст. Вона, як і ”монстр” на площі Корятовича, де буде гіпермаркет, ”не вписується в жодні ворота”, зітхає Василь Гецко. А про строкату, недоречну рекламу та безглузді вивіски на фасадах архітектор навіть говорити не хоче. Вони вносять дисгармонію в архітектуру історичного центру. Усе це відбувається в охоронній зоні Замкова гора.
Чому таке відбувається з історичним центром Ужгорода?
— У 1980 роках виготовили проект планування історичної частини міста. Тодішній головний архітектор Ужгорода Михайло Томчаній, який перебував на посаді по 1990-й, не встиг реалізувати творчі ідеї. Його наступники, яких відтоді було аж четверо, не слідкують за виконанням цього проекту. Після розвалу Союзу влада міста вітала бізнесменів, які брали в оренду чи викуповували приміщення, ремонтували та реконструювали будівлі.
Люди з болем стежать за вакханалією в історичній частині Ужгорода, — продовжує архітектор. — Інтелігенція б’є на сполох, але влада твердить, що має власне бачення. До того ж багаті власники нерухомості хочуть вичавити максимум зі шматка землі: добудовують поверхи, мансарди.
А як зупинити це?
— Більшість проектів має проходити через будівельну та художню ради. Архітектор не повинен вип’ячувати реконструйовану ним споруду, а прагнути гармонічно вписати її в контекст історичного середовища.
Члени худради не наважуються критикувати багатих і впливових інвесторів, власників забудов. Це я добре відчув на собі, коли в 2003–2004 роках працював на посаді начальника Головного управління містобудування та архітектури Закарпатської облдержадміністрації. До того ж, нині в місті немає посади головного художника.
Василь Гецко каже, що ситуацію можна виправити. Варто замовити та виготовити новий проект відновлення історичного центру.
Начальник відділу забудови Управління архітектури і містобудування Ужгорода Наталія Козлова відмовилася коментувати ситуацію. Сказала, що це повинно робити начальство. І додала, що дуже багато робиться для збереження історичної частини міста художньої радою при мерії.
Шоні 2007-12-01 / 19:50:00
про що говорити Гецко отримав від лисого землю,ще за першоі каденціі та побудував серед хмарочосів на Мінайський єдину халабуду.І хто це стверджує-Козел!
мукачівський 2007-11-29 / 18:01:00
Така сама проблема несмаку і "великих бабок" і у Мукачеві. Досить глянути на "Меркурій" - колишню друкарню, де вікна 19-го століття замінили пластмасовими. І вивіски всюди є настільки страшними, що думаєш, що це не середньовічне місто, а якась зелено-біло-черовоно-рожева дискотека. Вже не кажу за "євроремонти" магазинів перших поверхів і штукатурки, що осипаєтьтся з другого поверху і прогнилих дахів.
Землячка 2007-11-27 / 22:25:00
Навiть i не знаю з чого розпочати. Не ви - нешановний Ратушняк iз своiми, так званими соратниками, будовали наше мiсто,яке було одним з найкращих не тiльки у колишньому Союзi, а й у Европi. Ужгород мав свое обличчя. А що маемо зараз. Генделики,аптеки та бари з ресторанами. Гидко.
Євгенія 2007-11-26 / 13:06:00
Цілком погоджуюсь з автором, яка до речі, талановитий журналіст, робота якої піднімає важливі для Закарпаття, і Ужгороду зокрема, проблеми. Зберегти красу міста, примножити її, такою має бути робота тих чиновників, що за своїми посадами відповідають за це, а не та, що є нині...
Атар 2007-11-23 / 13:23:00
Рата дерибанить, Гецко піариться, і всі разом розписуються в любові до Ужгорода :(
ОЛьга 2007-11-22 / 13:20:00
А що вже казати про нові мікрорайони.Так званні малі архітектурні форми, що встановлюють на Легоцького, нагадують обшиті пластиком халабуди і курятники. А колись говорлися про сучасну вулицю з зеленими алеями.В часи забудови словаками (90-ті роки)мікрорайон мав набагато кращий вигляд ніж тепер.А взагалі, люди які народжуються в хлівах, ніколи не навчаться будувати палаци.
Влад 2007-11-22 / 10:55:00
Шайка Рати свої проблеми вирішує, а не про історичні цінності піклується. В Ужгороді з будівництвом повна вакханалія. Якщо просту проблему, таку як влаштування тротуарів перед новобудовами, не можна вирішити, то про що мова? Наші тротуари нагадують "Тришкин кафтан". Кожний забудовник на свій смак перед своїм офісом їх робить. Яскравий приклад - вул. Швабська.