Він зробив також вирішальний внесок у створення кремнієвих p-n-p-n ключів і керованих кремнієвих випрямлячів (тиристорів). За неоціненний внесок у розвиток енергозберігаючих технологій д-р Голоняк став у квітні 2003 року першим лауреатом Міжнародної енергетичної премії «Глобальна енергія».
Крім винаходи світлодіода, Нік Голоняк отримав 41 патент на інші винаходи. До них відносяться червоний напівпровідниковий лазер, зазвичай званий лазерним діодом (він використовується в CD- і DVD-програвачах і стільникових телефонах) і p-n-p-n ключ зі замкнутим емітером (використовується в диммерах і електроінструментах). Учений безпосередньо брав участь у створенні першого диммера копорації General Electric.
2006-го Американський інститут фізики з нагоди свого 75-річчя вибрав п’ять найважливіших статей, опублікованих в своїх журналах. Дві з цих п’яти статей, опублікованих в журналі Applied Physics Letters, були написані в співавторстві з Ніком Голоняком. Перша повідомляла про створення першого світлодіода видимого світла. Друга сповістила про створення транзисторного лазера, що працює при кімнатній температурі. У лютому 1963 року д-р Голоняк передбачив, що світлодіоди замінять традиційні лампи розжарювання, оскільки перевершують їх за якістю й ефективністю.
Батьки науковця — русини, котрі еміґрували в Сполучені Штати зі Закарпаття й оселилися на півдні штату Іллінойс. Батько працював на вугільній шахті. Микола першим із членів сім’ї отримав шкільну освіту. Якось довелося працювати 30 годин поспіль на залізниці, і він зрозумів, що важка праця — це не те, що йому подобається, він вирішив, що краще піти в школу. Як дотепно зазначили в публікації Knight Ridder, «дешеві та надійні напівпровідникові лазери, без яких немислимі DVD-програвачі, зчитувачі штрих-кодів і безліч інших пристроїв, зобов’язані своїм існуванням великим навантаженням на залізничні бригади кілька десятиліть тому».
Нік Голоняк був першим аспірантом Джона Бардіна в Іллінойському університеті. 1954-го він отримав ступінь бакалавра, магістра та доктора наук у цьому ж університеті. 1960 року створив перший напівпровідниковий лазер видимого світла. 1963-го поновив співпрацю з д-ром Бардіним, винахідником транзистора, і зайнявся проблемами квантових ям і лазерів на квантових ямах. З 2007-го він завідує успадкованою від Бардіна кафедрою електротехніки, обчислювальної техніки та фізики в Іллінойському університеті та проводить дослідження з лазерів на квантових точках.
Нік Голоняк прожив зі своєю дружиною Катериною 51 рік. Він більше не веде заняття, але дослідженнями займається повний робочий день. Разом із Мілтоном Фенґом вони заклали дослідницький центр транзисторних лазерів при університеті, який фінансує Агенція з перспективних оборонних науково-дослідних розробок США. Десять із 60 його колишніх аспірантів займаються розробкою нових світлодіодних технологій у компанії освітлювальних приладів Phillips у Кремнієвій долині.
Українця нагороджували президенти Джордж Буш-старший і Джордж Буш-молодший, імператор Японії Акіхіто та навіть Путін. Американський Інститут інженерів із електротехніки й електроніки (IEEE) вручив йому Премію Морріса Лібмана (1973), медаль Едісона (1989) за «Визначну наукову кар’єру в галузі електротехніки та великий внесок у розвиток напівпровідникових матеріалів і пристроїв», а також Медаль пошани IEEE (2003). Від уряду США отримав Національну наукову медаль США (1990) і Національну медаль за технології й інновації (2002). Від Оптичного товариства Америки отримав премію Таунса (1992) і медаль Фредеріка Айвса (2001). 1995-го став лауреатом півмільйонної японської премії за «Видатний внесок в наукові дослідження та практичне застосування світлодіодів і лазерів».
Дослідник також отримав Міжнародну енергетичну премію «Глобальна енергія» 2003 року, премію Лемельсона розміром півмільйона доларів 2004-го. Його колеги впевнені в тому, що д-р Голоняк заслуговує Нобелівську премію за винахід світлодіода. «Смішно думати, що хтось вам щось винен. Маємо бути щасливі дожити до того дня, коли це станеться», — іронічно зауважує українець.
9 листопада 2007 року д-р Голоняк був удостоєний установки пам’ятного знака в університетському містечку Іллінойса, цим був визнаний його величезний внесок у розвиток лазерів на квантових ямах. Знак розташований в Інженерному дворику Бардіна, на тому місці, де стояла стара науково-дослідна лабораторія електротехніки.
2008-го Голоняк був введений у Залу національної Слави винахідників США. 1997 року була заснована премія Ніка Голоняка.
Іван Пальо 2016-05-20 / 19:46:53
Русини і є українці. Вчіть історію..
ЧИТАЧ 2016-05-19 / 22:29:43
"Батьки науковця-русини", а президенти нагороджували вже українця, з логікою, тут все впорядку???