До обласного центру Закарпаття приїжджають представники всеукраїнської культурної платформи "Ізоляція" - єдина на території СНД культурна фундація, що займається культурною конверсією (новим життям індустріального минулого) і має сертифікат TEH.
Спікери:
Аня Медведева-директор зкомунікаційкультурної платформи "Ізоляція"
Дмитро Сергієв - креативний директор "Ізоляції".
Вони презентують свою організацію та розкажуть про креативні індустрії у пятницю, 29 квітня. Захід відбудеться у галереї "ІЛЬКО" о 12 годині.
Попередня робоча зустріч та ознайомлення з обласним центром відбулись цього понеділка. Тоді, Анна Медвєдєва та Дмито Сергієв побували на видавництві "Закарпаття". Столичні гості відзначили великі можливості цієї структури в плані розвитку на базі організації різних креативних ініціатив.
На захід запрошуються всі бажаючі. Вхід вільний.
Довідка
Термін "креативні індустрії" об’єднує окремі бізнеси у різноманітних творчих галузях - дизайн, музика, видавнича справа, архітектура, кіно та відео, хендмейд, візуальні та перформативні мистецтва, мода, телебачення та радіо, реклама, література та комп’ютерні ігри.
У період з 2009 до 2011 роки вартість експорту послуг з творчих індустрій збільшилася на 16,1% - у порівнянні зі збільшенням на 11,5% загального обсягу експорту послуг Великобританії.
У 2010 році близько 240 000 бізнесів на території усієї Німеччини були зосерджені у культурній сфері та креативних індустріях. У результаті - загальний товарообіг від їхньої діяльності складав близько 137 мільярдів євро й близько 720 тис. людей були забезпечені постійною роботою. Якщо рахувати фрілансерів і приватних підприємців, які зайняті у цій галузі, цифра сягне одного мільйона.
Приклади:
Данська Христианія, один з провідних нічних клубів у Амстердамі Paradiso, лондонський RampART,міланський Leoncavallo, де зараз відбуваються театральні вистави та джазові концерти, берлінський "Тахелес" й "Кьопі", або ціла республіка Ужупіс у Вільнюсі
"Ужупіс" - на початку 1990-х Ужупіс був депресивним і запущеним районом, у якому на повну потужність працювала трикотажна фабрика "Вілія" й завод електролічильників.
З часом унікальний соціальний і культурний капітал, а також цілеспрямована діяльність громади перетворили Ужупіс на центр творчих індустрій. Його вплив на культурне, економічне та соціальне життя вийшов далеко за межі Вільнюса та, навіть, Литви. Упродовж багатьох років Ужупіс природним чином трансформувався у платформу творчих індустрій. Таким чином, цілий район у старому місті перетворився на один великий креативний кластер. Щорічний дохід від креативних індустрій в Ужупісі складає шість мільйонів євро. Тут діють п’ятдесят різних бізнесів, працює понад 300 представників творчої сфери, облаштовано близько 10 тис кв. м. креативного простору. Арт-інкубатор Ужупіса є першим подібним інкубатором в усіх країнах Балтії і наразі налічує 1200 кв. м. площ. Саме в Ужупісі розташовані Вільнюська академія мистецтв, приватні школи, галереї та виставкові центри.
Іншу модель, застосовують в Польщі. Там багато будівель колишніх заводів належить місту. І є ентузіасти з різних культурних організацій (театри, музичні студії, дизайнери тощо), які об’єднуються й подають спільні заявки на ревіталізацію будинків. Так у польському місті Лодзь, де організація FabrykaSztuki (Фабрика мистецтва) отримала ґранти на розвиток арт-інкубатора від Євросоюзу, польського уряду та міської влади. Зараз, окрім концертних і репетиційних у Фабриці мистецтва базуються виробники одягу та аксесуарів, дизайнери, фотографи, IT-компанії. Вони платять у рази нижчу орендну плату за свої офіс або виробництво. Прибуток від діяльності креативного сектору у Польщі у 2010 перевищив прибуток у сфері нерухомості та продуктовій галузі. Його частка ВВП — 2,7%. До креативного сектору у Польщі належить діяльність дизайнерів, модна індустрія, робота архітектурних бюро, візуальне мистецтво, музика, фотографія тощо. Часто усі вони можуть без перешкод функціонувати в одному великому приміщенні — арт-кластері чи креативному хабі.