Зацікавився темою війни, коли поговорив з одним із волонтерів «Чорного тюльпану» (організація, яка шукає і вивозять тіла із зони АТО). Євген Положій, поспілкувавшись із сімдесятьма військовими, вирішив, що це будуть не інтерв’ю: «Почав працювати над книгою як журналіст, а закінчив як письменник. Художнім текстом можна зробити більший психологічний вплив», - вважає письменник. Кожна історія ніби окрема, але у книзі є три персонажі, які стали наскрізними.
«Іловайськ – це метафора. Так воювати не можна», – пояснює Євген Положій назву і трагедію, яка забрала життя тисячі людей. Гість із Сумщини доводить: «Це книга не про війну. Це книга про любов – любов чоловіка до Батьківщини, дружини до чоловіка, батьків до дітей, хлопчика до загиблого батька. Це книга про сильних духом людей».
Письменник дивиться на всю ситуацію максимально об’єктивно, не ділить на білих і чорних, винних і жертв. «Люди є скрізь. І саме на людяність ми маємо орієнтуватися. Мусимо воювати, але тільки людяність врятує все. Мусимо орієнтуватися на людяність, а не ненависть», – підсумовує автор «Іловайська» ряд історій про добрі вчинки і українських, і російських бійців, ополченців, одиниці з яких допомагають полоненим, не порушують Женевської конвенції.
Говорили не тільки про книгу, а й про реальний стан справ – які насправді проблеми у бійців, особливо у добровольців, яких нема в списках і вони навіть безвісти зниклими не можуть вважатися; про причини і про покарання винних за Іловайський котел, про реальне і офіційне числа вбитих тощо.
За словами Євгена Положія, важливо, що в Донецьку, наприклад, вже не войовничі настрої у населення, проукраїнських написів стільки з’являється, що є спеціальна комунальна служба, яка їх щодень замальовує. Хоча є й ті, хто на війні заробляє. Останні, звісно, не хочуть її кінця.
Наприкінці презентації волонтер Руху підтримки закарпатських військових Олександра Артюхіна нагадала, що в Іловайському котлі були й закарпатці, зокрема Вільгельм Штольцель, який загинув, четверо потрапили в полон. Зі слів бійців гість передав, що на закарпатців завжди можна покластися на передовій.
Uzhgorod.net.ua