Олег Васильович розповідає, що відколи придбав на цій вулиці гараж (понад 20 років тому), то не бачив жодного бодай мінімального ремонту дороги. Раніше, ще за часів СРСР, пояснювали, що кошти на ремонт Гвардійської передбачені в кошторисі будівництва Боздось-кого мосту. За першим планом, саме на цій вулиці мала проходити об'їзна дорога з мосту. Та споруда будувалася довго і, врешті-решт, об'їзд зробили на вул.Фізкультурній. А Гвардійська так і залишилася неприкаяною.
За час, що минув, в Ужгороді змінилося вже 5 мерів, які так і не змогли відремонтувати цю дорогу. А між тим, вона не є другорядною - тут розміщено 800 гаражів. І хоча чимало водив через жахливий стан дороги шкодують свої автівки і не ставлять їх у гаражі, все ще багато транспортних засобів повинно проїжджати тут щодня. Однак проїхатися вулицею автомобілем - це справжній атракціон на кшталт «американських гірок». Олег Стецишин управно лавірує поміж калюж, оскільки вже добре вивчив шлях, і пояснює, що цього разу дорога є нормальному стані - дощова вода спала. Важко навіть уявити собі, що на ній коїться в негоду. До того ж один із власників приватних будинків на сусідній вулиці перекрив дорогу, тож, якщо раніше води могли бодай половину «атракціону» не проходити, звернувши на вул. Рилєєва, то тепер доводиться «розважатися» упродовж усього відрізку цього «раю для прзашляховиків».
Утомившись чекати, Олег Васильович почав прохати допомоги від органів міської влади. За ці роки він устиг написати двом мерам, прокурору, керівнику регіональної приймальні Президента в Закарпатській області тощо. На жаль, усе, що він отримав у відповідь, - це лист від першого заступника міського голови В.По-горєлова - Й.Повхана, в якому повідомлялося, що капітальний ремонт Гвардійської «включено в план соціально-економічного розвитку міста на 2006 рік». Незабаром мер у місті змінився, і шлях у 2006 році так і не відремонтували. Натомість через рік на чергові листи невтомного Стецишина відреагував уже заступник
С.Ратушняка - М.Адамовський, котрий повідомив, що на 2007 рік ремонт багатостраждальної вулиці не передбачено...
Словом, уже кілька років Олега Стецишина, грубо кажучи, влада «футболить», Він каже, що й дружина просить припинити спроби добитися ремонту дороги, і сусіди не розуміють такої впертості. Однак Олег Васильович не хоче зупинятися, оскільки вважає, що його вимоги цілком справедливі. «Була в мене надія, що посприяють ремонту приватні підприємства, що тягнули високовольтний кабель через вулицю і прорили внаслідок цього ями. Проте насправді ситуація з дорогою лише погіршилася. Невже міська влада не могла перед цими компаніями поставити вимогу відремонтувати шлях?» - дивується він.
«Такого знущання над людьми і автівками, мабуть, немає у найвіддаленішому селі Закарпаття, - пише в останньому листі до Сергія Ратушняка Олег Стецишин. - Понад 20 років люди ходять і їздять у бруді, по вибоїнах і величезних калюжах... Дуже хотілося б, щоб бодай один відповідальний начальник проїхав своїм авто цією вулицею в темряві і після дощу хоч раз».
Сумнівно, що й після цього листа щось зміниться. Зрештою, не так давно закарпатська газета "Фест" уже писав про звіт мера напередодні позачергових парламентських виборів, у якому говорилося про ремонти кількох тисяч метрів місцевих доріг. Чимало вулиць із того списку виявилися відремонтованими лише на папері. Тож, можливо, й Гвардійська, за документацією міських чиновників, перебуває в ідеальному стані?..