На спробу Ващука поновитися на посаді ректора УжНУ колектив відреагував понад 700 підписами під зверненням до Квіта та Гриневич

У відповідь на спроби колишнього ректора Ужгородського національного університету і активного функціонера Партії регіонів Федора Ващука відновитися на керівній посаді у виші, до ректорату УжНУ надійшов ряд відкритих звернень від науково-педагогічних колективів різних структурних підрозділів, адресованих Голові Комітету Верховної Ради України Лілії Гриневич та Міністру освіти і науки України Сергію Квіту.

Підписи у кількості, що  суттєво перевищують більшу частину науково-педагогічних працівників найбільшого вишу області, було зібрано протягом всього двох днів: колектив університету справді стурбований появою інформації про судовий позов Ф.Ващука до Міністерства освіти і науки України щодо оскарження його звільнення з посади ректора.

У своїх зверненнях понад 700 науково-педагогічних працівників підтверджують, що на момент оголошення результатів виборів (23 квітня 2014 р.) факт звільнення Ф.Ващука з посади ректора за власним бажанням був загальновідомим, широко оприлюдненим у засобах масової інформації та ніким не оскаржувався.

Ректором ДВНЗ «Ужгородський національний університет» в результаті застосування демократичної та публічної процедури виборів був обраний Володимир Смоланка. Про відсутність підстав сумніватися в легітимності обрання чинного ректора свідчить та обставина, що він одержав беззаперечну підтримку на конференції трудового колективу: «за» – 284 голоси при всього 2 – «проти».

Враховуючи вищенаведене, колектив звертається з проханням до Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, Міністра освіти і науки України проявити принциповість у захисті інтересів Ужгородського національного університету, не допустити ігнорування принципу автономії вузу та створення прецеденту зміни керівництва Університету всупереч прозорій, демократичній та законній процедурі виборів та волі трудового колективу.

Як з'ясувало Закарпаття онлайн, днями у Шевченківському районному суді м. Києва відбудеться третє судове засідання у цій справі.

Свій позов Ф.Ващук обґрунтовує тим, що заяву на звільнення він писав, начебто, під психологічним тиском і погрозами про фізичну розправу з боку «невідомих осіб». При цьому, конкретних фактів про психологічне посягання на його особу, тим більше – про фізичні погрози щодо нього та членів його родини, немає. Бо мітинги студентів і викладачів УжНУ, їх присутність на засіданні Вченої ради, що є дозволеними у будь-якому вищому навчальному закладі, збір підписів за відставку, поширення інформації про ці події у ЗМІ, оприлюднення відкритої відозви викладачів погрозами фізичної розправи не назвеш.

Утім, справжня логіка, на яку спирається  колишній  активний функціонер Партії регіонів, а до того – СДПУ (о), лежить зовсім не в цій площині. І підтвердженям цьому є сам момент завершення півторарічної паузи Ф.Ващука у подачі позову до Міністерства освіти і науки України.

За цей час Ф.Ващука позбавили виконання обов’язків ректора у Центральноєвропейському університеті у місті Скаліца (Словаччина), де у такий спосіб позбулися "партнера", котрий з притаманним йому авантюризмом реалізував через освіту проекти, спрямовані на власне збагачення.

Ф.Ващук подав позовну заяву до суду 25 серпня, тобто через місяць після призначення Геннадія Москаля головою Закарпатської ОДА. Чітким сигналом для колишнього ректора в його прагненні взяти університет на абордаж, стали спроби Г.Москаля створити «антибалогівський» фронт, спираючись на ситуативних опонентів Віктора Балоги найсумнівнішої якості – від «багатопартійного» С.Ратушняка і колишніх членів СДПУ(о) Віктора Медведчука до недавніх функціонерів Партії регіонів. І Ф.Ващук як колишній член обох цих партій і морально завжди готовий стати членом чергової партії влади чітко відчув цю вигідну політичну кон’юнктуру.

Гальмування судової реформи, прецеденти з новітнього досвіду «колег-ректорів» Поплавського-Луцького-Калетника, що через продажні суди  роблять доволі вдалі спроби післямайданних «реінкарнацій» дають певні підстави для успіху цієї авантюри. Яка, не відчувши спротиву Феміди, має шанс впертися в принциповість міністра освіти і науки Сергія Квіта. Адже останній послідовно дотримується позиції щодо недопустимості повернення до ректорських крісел осіб, дії яких бодай опосередковано привели до жертв на столичному Майдані, анексії Криму та війни на Донбасі.

Теги: Федір Ващук, Партія регіонів, Сергій Квіт, Лілія Гриневич

5 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати