І саме у ці поминальні дні людина замислюється над буттям. Інколи людині треба зібратися думками і подумати над життям. Власне, 1 листопада, у День Усіх Святих, у день, коли поминають душі мертвих, є така нагода. Саме на кладовищі людина розуміє, наскільки швидкоплинним є життя, наскільки наша буденна метушня є нічим у порівнянні з вічністю. Сільські та міські вечірні цвинтарі стануть у ці дні місцем такого тихого паломництва для людей. І попри те, що алеями кладовищ ходитиме багато люду, чимало поодиноких людей, проте не буде метушні, не буде гамору. Цвинтарі засвітять сотні і тисячі каганців, і якщо вдатися до порівняння краси, то таке видовище можна назвати “красою у смутку”.