Проведення масштабного опитування, про потребу якого йшлося вже понад 20 років, курував голова Асоціації соціологів Закарпаття, кандидат соціологічних наук, доцент Ужгородського Національного Університету Петро Токар.
Метою дослідження було вивчити: як ставляться люди з обох боків кордонів чотирьох держав до існуючої можливості вільно пересуватися, спілкуватися і співпрацювати; наскільки виправдалися їхні очікування щодо членства в ЄС; які перспективи приєднання до Шенгенського правового простору; як працюють прикордонні служби. Крім вивчення думки 712 мешканців прикордоння проводилось також опитування 115 експертів.
64,3% опитаних оптимістично оцінили рівень двосторонніх відносин Польщі, Угорщини та Словаччини з Україною. Майже така ж оцінка з боку пересічних громадян і рівня транскордонного співробітництва – 60,9%. Значно обережнішою є оцінка впливу на розвиток прикордонного співробітництва з Україною після вступу цих країн до Європейського Союзу – 46,7% вважають його позитивним чи скоріше позитивним і майже стільки ж – 39,1% – негативним.
Серед недоліків у роботі прикордонної служби Польщі, Словаччини, Угорщини 26,7% опитаних назвали забюрократизованість, 15,6% – недостатній рівень матеріально-технічного облаштування кордонів, 19,9% – корупцію серед їх працівників і майже третина – 27,2% відзначили недостатній рівень культури обслуговування.
Лише 35,1 % розцінюють рівень роботи консульських служб Угорщини, Словаччини та Польщі як добрий та високий, трохи менше опитаних – 30,4 % схвалюють роботу прикордонної поліції та 32,9% – митної служби. А більша половина опитаних – 52,8 % дали негативну оцінку прикордонній поліції і 54,9% – митникам
Закарпатці значно різняться від сусідів з Львівщини, їхні оцінки позитиву приєднання країн-сусідів до ЄС втричі нижчі. Очевидно тому, що Закарпаття межує з чотирма державами, тут більше пунктів пропуску і закарпатці частіше бувають за кордоном. Тим більше, що економічний зиск від цих поїздок чим далі, тим більше втрачається: нині на кордонах 80% – автомашини з ЄС, пішохідний перехід на українсько-словацькому кордоні Малі Селменці-Велке Слеменці перетинає 97% словаків та лише 3% українців. Сусіди йдуть до нас по солодощі, цигарки, спиртне і навіть одяг, маючи можливість, оскільки не потребують віз, і кілька разів «ходити на закупи».