Продовжитися судове засідання у справі Богдана Пилипіва та його побратимів має наступного вівторка, 2 червня. До того часу апеляційний суд надав можливість стороні захисту ознайомитися із додатковими доказами – відеозаписами з USB-флешки, що її нарешті прокуратура на вимогу суду «віднайшла» в управлінні УМВС області.
Сьогодні державний обвинувач врешті забезпечив у суд USB-накопичувач, який, будучи потенційними речовим доказом, міліція до справи не долучила і взагалі, як виявилося – «берегла» в оперативному відділі. Як повідомляло раніше Закарпаття онлайн, на попередньому судовому засіданні з’ясувалося: 8 серпня, наступного дня після взяття під варту Богдана Пилипіва і його побратимів за «спробу штурму У СБУ» із «замахом на життя правоохоронця», USB-"флешка" з відеозаписами з камер спостереження на будівлі обласного управління СБ разом із супровідним листом за підписом начальника управління була направлена на адресу особисто начальника УМВС області Сергія Шаранича. Однак, до матеріалів справи відеозаписи були долучені лише майже за місяць, 5 вересня, і вже – на компакт-диску, який і фігурував увесь час як речовий доказ у матеріалах справи. При цьому, в міліції факт наявності "флешки" до цього часу заперечували.
Втім, уже сьогодні, після проведеної на вимогу й за дорученням суду службової перевірки в УМВС USB-накопичувач "знайшовся" – в оперативному відділі. У ході перевірки було встановлено, нібито "флешка" після її передачі з У СБУ була надіслана «оперативникам». Ті, своєю чергою «переписали відео з флешки на диск». І увесь цей час "флешка", переконують в міліції, перебувала на зберіганні в оперативному відділі УМВС. Нині ж, після розстеження, в управлінні здійснені «кадрові висновки»: одного працівника міліції звільнено, кільком винесені догани і суворі догани.
З огляду на те, що "флешка" вперше нарешті таки з’явилася у справі, суд оголосив у слуханнях перерву, аби захист міг ознайомитися із доказом та зробити висновок про його допустимість з подальшою можливістю долучення до справи. Й майже одразу по оголошенню перерви при огляді пристрою виявилося: серійний номер на USB-накопичувачі затертий, а отже, можливість ідентифікувати й співвіднести "флешку" з тією, що вказана у супровідному листі начальника У СБУ, втрачена. Крім того, проглянути відеозаписи з носія не видалося можливим: жоден з програвачів їх не відтворював, і «запустити» ролики адвокати змогли лише за допомогою якоїсь із відомчих програм на комп’ютері в міліції, куди й направилися по допомогу.
Зважаючи на це, вже й не викликає подиву, як саме і за чиїм наказом флешка, що направлялася на адресу особисто начальника облуправління міліції Сергія Шаранича опинилася у «оперативників», а не у слідчого, який порушував кримінальну справу за фактом «штурму У СБУ із замахом на життя правоохоронця». Як і те, чому впродовж 10 місяців такий важливий для встановлення істини речовий доказ вважався зниклим і не був долучений до справи, а, коли «віднайшовся», то вже зі стертим серійним номером.