Підходить до звершення виборча кампанія-2007. Про те, яку підтримку здобули партії та блоки на перегонах дізнаємося лише після 30 вересня. А от попередньо про підсумки виборчих змагань ми вирішили дізнатися у керівника закарпатського штабу блоку «Наша Україна — Народна Самооборона» Івана Балоги.
– Що, на вашу думку, має спонукати людей узяти участь у голосуванні 30 вересня?
– Закарпатці завжди були активними людьми, і впевнений, що на цих виборах вони так само виявлять свою активність. Підстави так стверджувати дали мені самі земляки під час зустрічей. Наші люди споконвіку славляться працьовитістю, батьки ще з дитинства привчають дітей до всякого ремесла. І, напевно, тому закарпатців сьогодні можна зустріти на роботах і в Європі, і в Росії, і в Америці. Хоча водночас це й одна з проблем, яку ми повинні вирішити якомога скоріше – щоб закарпатці працювали на Батьківщині.
У наших людей дуже сильно проявляється відповідальність за свою сім’ю, її добробут. Все, що сьогодні мають наші люди, це передовсім їхня заслуга. А тому працьовитість і відповідальність дає підстави вважати, що таку відповідальну подію, як обрання найвищого законодавчого органу держави – Верховної Ради – закарпатці не проігнорують і будуть активні, як і в попередні роки.
– Чому, на вашу думку, взагалі потрібні були ці вибори? У чому особливість перегонів, що фінішують 30 вересня?
– Наша держава прожила 16 років, але станом справ, який маємо сьогодні, більшість її жителів не задоволена. Це розумів Президент України Віктор Ющенко, і, напевно, спостерігаючи, що Верховна Рада, яка була обрана 2006 року, реально нічого не робить на покращення життя українців, а лиш узурпує владу, вдовольняючи власні амбіції й потреби купки олігархів, дійшов єдино правильного рішення – оголосив позачергові парламентські вибори.
Це прецедент номер один за роки незалежності. І якби попередні президенти мислили так само, я глибоко переконаний, що рівень життя та соціальний гарантій в Україні був би набагато вищий.
– Як правило, молодь на виборах виявляє не надто високу активність, а саме її може зацікавити програма НУ-НС. Що ви робили, аби молоді люди прийшли на вибори?
– Категорично не погоджуюся, що молодь у наш час є неактивною. Можу стверджувати лише зворотне. Усі зустрічі з молоддю Закарпаття під час цієї виборчої кампанії були жвавими, діловими й дуже дружніми.
Також я переконався, що молоді люди прекрасно володіють політичною ситуацією в державі та гарно ознайомлені з програмами основних політичних партій та блоків. Це дає мені підстави стверджувати, що молоде покоління закарпатців прийме активну участь у цих виборах.
Зустрічаючись із нами, молоді люди висловлювали схвальне ставлення до програми блоку «Наша Україна – Народна Самооборона», оновлення нашої команди за рахунок молодих людей, адже середній вік кандидата від блоку НУ–НС становить 42 роки.
Молоде покоління чітко розуміє, що ми живемо в парламентсько-президентській державі. Воно усвідомлює, що підтримки Віктора Ющенка в 2004 році виявилося недостатньо – для втілення в життя його програми потрібна й підпора в парламенті. Я дуже радий, що молодь це усвідомлює й бере активну участь у нинішніх політичних процесах.
– Ви очолюєте обласний штаб блоку «Наша Україна – Народна Самооборона». Які аргументи знаходите, щоб краяни підтримали саме вашу політичну силу?
– Я поклав за мету організувати виборчу кампанію без бруду й чорних технологій, які інколи нам нав’язували інші політичні сили.
Основу аргументів становить програма блоку «Наша Україна – Народна Самооборона», де центральне місце відведено людині і всьому тому, що негайно треба зробити для кожного громадянина країни. Чимало партій, спираючись на нашу програму, розробили свої, а щоб сподобатися, цифри й суми помножили, не маючи для цього економічної й фінансової бази. Наша команда складається з людей, які пропонують реальні речі. Ми не працюємо на сьогодні, працюємо на перспективу, і тому вважаємо, що брехати, м’яко кажучи, аморально.
Закарпатці підтвердили розуміння того, що інтереси краю можуть насамперед відстоювати депутати від області, тому найцікавіша дискусія завжди точилася навколо конкретних прізвищ у списках справді прохідних партій і блоків. Так, до Партії регіонів потрапили три представники краю: Н. Шуфрич, С. Мошак та Е. Матвійчук. На більшості зустрічей про останніх навіть не чули або чули дуже мало, а про Шуфрича знають, що жодної копійки від МНС при його керівництві на фінансування таких потреб, як відселення громадян із небезпечних територій, будівництво дамб, мостів – не надійшло. Як і виплат за зруйновані будинки. Натомість у 2006 році на ці потреби було виділено 30 млн гривень.
Матвійчук уже другі вибори відповідає за Одеську область, а сім’я Мошака багато років живе в США, але, як бачите, ПР включила їх до прохідного списку.
Щодо дружнього нам Блоку БЮТ у мене склалося враження, що пані Юля закарпатців недолюблює. Так, здобувши 2006 року від Закарпаття голосів на три прохідні місця, чомусь надала краянам тільки одне – Олександру Кеменяшу. Так і вийшло, що голоси мали від Закарпаття, а прохідні місця віддали більш рідним для себе областям.
«Наша Україна – Народна Самооборона» до прохідної частини списку включила 4 кандидати від Закарпаття: Ігоря Кріля, Василя Петьовку, Станіслава Аржевітіна та Миколу Ковача. Це люди з простих сімей, своєю роботою досягали успіхів. Вони не теоретики, а практики. За їхніми плечима – робота на багатьох відповідальних посадах, вони були в опозиції до режиму Кучми й доклали чимало зусиль, щоб тут, на Закарпатті, той режим повалити.
Більшість закарпатців насамперед сподіваються й вірять, що саме представники нашої команди найбільше будуть відстоювати інтереси області й кожного її мешканця.
– Виборча кампанія добігає кінця. Як би ви охарактеризували її перебіг, як поводилися політичні сили?
– Дякувати Богу, ми пережили той час, коли вибори організовувалися за технологіями мінування автомобілів та виборчих дільниць, хлопців із короткими зачісками в шкіряних куртках та з бітами в руках.
Сьогодні рівний доступ до агітації мають всі політичні сили. Що робили інші партії і блоки, повної інформації не маю, тому й говорити не можу. Та блок «Наша Україна– Народна Самооборона», за який відповідаю в області, вів чесну, толерантну виборчу кампанію. Ми мали понад 500 зустрічей із виборцями в різних куточках Закарпаття, на яких намагалися донести до людей своє бачення розвитку країни, почули багато корисних порад і настанов земляків, за що я їм особисто глибоко вдячний. Не знаючи стану справ у районі чи місті, не дізнавшись думки фахівців із різних галузей, при вирішенні тих чи інших проблем можна припустися помилок. Тому в основу виборчої кампанії наша команда поклала живе спілкування з людьми.
– Що б ви побажали землякам напередодні виборів?
– Найперше хочу просити вибачення перед закарпатцями за те, що не змогли за браком часу побувати у всіх колективах області.
Що ж до побажань, то я б дуже хотів, аби закарпатців нарешті перестали обманювати. Приміром, не можу сьогодні спокійно дивитися на те, як уряд Януковича системно обділяє нашу область в багатьох програмах – від цього страждають прості люди. Я б волів, щоб усі сподівання земляків, які вони покладають на ці вибори, справдилися. Щоб вони підтримали ту команду, яка приходитиме до них не раз у 5 років, а буде з ними постійно, матиме представників у кожному районі й постійно з ними спілкуватиметься. Щоб просіяли через виборче сито обіцянки усіх політичних сил й відділили золоте зерно від надуманих речей.
Переконаний, що краяни не помиляться і зроблять правильний вибір. 2004 року, обираючи президента, закарпатці віддали Віктору Ющенку понад 70 відсотків голосів. Та у 2006-му вирішили, що він зробить усе сам. На жаль, це неможливо. Президенту потрібна команда, і сьогодні вона в нього є, у тому числі й на Закарпатті. Ми амбіційні й готові працювати заради краю. Результати нашої роботи очевидні: тисячі краян нині працюють на створених нами підприємствах, які справно сплачують податки, а персонал отримує пристойну зарплату. Але ми б хотіли зробити більше для наших земляків. Ми не бажаємо бачити ситуацію, коли уряд ділить Україну на своїх і не своїх, білих та чорних. Причому наш край для них належить до останньої категорії. Партія регіонів – це не та еліта, яка має керувати українською громадою, а комуністичні й соціалістичні гасла давно вичерпали себе.
Гадаю, закарпатці, які живуть на розі чотирьох європейських країн, можуть реально порівнювати те, як маються люди в Європі, і те, як виживають на Сході. І тому я не розумію краян, які агітують за комунізм, соціалізм чи Партію регіонів. Напевно, вони не були у східних областях, не бачили, як живе люд там. Нам потрібно брати приклад з кращого.
Вірю, що краяни прийдуть на вибори й проголосують за європейські цінності й тамтешній рівень життя.