— Федоре Михайловичу, Центрви-борчком зареєстрував на виборчі перегони понад двадцять політичних сил. Ви кажете категорично, що вже вибрали "Нашу Україну — Народну самооборону". Чому?
— Найперше тому, що це є пропрези-дентська партія. Віктору Ющенку довіряю найбільше, бо це чесна і порядна людина. На всіх ділянках роботи, де він працював, завжди був повний порядок. Взяти хоча б Нацбанк, який не допустив тотального обвалу гривні під час дефолту в Росії, стримував інфляційні процеси в державі. Хто керував тоді Нацбанком? Віктор Ющенко. Або ж згадайте Ющенка-прем'є-ра. Це він започаткував щомісячні своєчасні виплати зарплат і пенсій, покінчив з таким ганебним явищем, як бартер, або коли пенсії та зарплати вчителів видавалися продуктами харчування й товарами широкого вжитку. За той рік, що демократичні сили були при владі, люди відчули турботу про себе: збільшилися соціальні виплати, стала справжньою свобода слова, парламентські вибори вперше пройшли чесно й прозоро. Прочитав тепер їхню Програму, з котрою йдуть на вибори, її я повністю схвалюю. Саме тому й віддам свій голос 30 вересня за цю політичну силу.
— Пане Федоре, але ж подібна Програма є і в Партії регіонів, і не тільки...
— Цій політичній силі не симпатизую. Я цікавлюся політикою, суспільним життям і добре бачу, хто як виконує обіцяне. На цьому й базуються мої симпатії. За рік правління нинішньої коаліції я особисто більше зубожів. Пенсія ніби зросла, а купити можу менше — купівельна спроможність грошей значно впала. Останнім часом подорожчало усе: хліб, масло, крупи, борошно. А про такий товар першої необхідності, як олія уже нічого й не кажу. Ще навесні олію купував по 4,50-5 гривень. Нині — 8 і вище. Це майже вдвічі більше. А вона ж іще зі старого врожаю, як і борошно, так що засуха цьогорічна не причина подорожчання.
Чув недавно передвиборну рекламу по радіо і телебаченню, де Янукович говорив, що ціни на м'ясо впали. Цікаво, де це вони знизилися?! Боже милий, а комунальні послуги? Та вони виросли одразу втричі! От тобі й турбота про народ!
І ще одне. В Програмі регіоналів є обіцянка про запровадження російської мови як другої державної. Це взагалі нонсенс. Не уявляю собі більшої неповаги до України. Наша держава значно більша, ніж прибалтійські країни, однак Естонія, Латвія та Литва чомусь не послуговуються в своїх суспільствах чужими мовами. Те саме можна сказати й про НАТО. Та вся цивілізована Європа вже давно в цьому альянсі, і не мають країни ці головного болю, що хто-небудь зазіхне на їхню територію. Поспішили в Північно-Атлантичний Союз і наші сусіди — Словаччина, Угорщина, Польща, Румунія. Тільки той, хто не любить Україну, не може прагнути з нею до сильного і біля нього набиратися власної сили.
— Федоре Михайловичу, що ви побажали б своїм колегам-виборцям?
— Найперше — здоров'я! Щоб 30 вересня прийти на виборчі дільниці й проголосувати за демократію, за свободу, за якнайшвидшу євроінтеграцію. Я, напевно, вже не встигну поїхати в сусідні держави без візи. Дай Боже, щоб хоч мої діти мали цю можливість. Цього особисто домагатимуся — віддам свій голос за політичну силу, котра прагне євроінтеграції. Як писав Іван Франко: "Хоч синам, як не собі, кращу долю в боротьбі..."
Інтерв'ю вів Віталій Пумпинець, м.Мукачево
05 вересня 2007р.
Теги: