В Ужгороді відбудеться презентація "американської" книжки «И. Сильвай. Избранные произведения»

Іван Антонович Сільвай (псевдонім Уриїл Метеор) – відомий греко-католицький священик, поет і письменник, художник і різьбяр. Народився І. Сільвай 15 березня 1838 року в селі Сусково Свалявського району у сімʼї священика. Початкову освіту І.А. Сільвай здобув вдома під керівництвом батька, який прагнув привернути його до церковного життя. Батько привчав сина до гри на скрипці й флейті. Навчався і співав Іван під керівництвом хоррегента Унгварської кафедральної церкви Костянтина Матезонського. Початкову школу Іван Антонович закінчив в Ужгороді в 1846-1847 роках. Під час перебування в Ужгороді не переставав бути членом гармоніального хору. Навіть навчаючись в Сатмарі і Пешті, приїзжаючи додому завжди навідував К. Матезонського.

У 22 роки, закінчивши Пештянську семінарію, Іван Сільвай повернувся додому й заручився з Марією Рац, донькою Петра Раца, приходського священика в Дусині. Через три роки І.А. Сільвай отримав свій приход, спочатку у с. Дусино, а згодом у рідному селі Сускові (де правив службу разом з батьком). У 1868 року він одержав розпорядження про призначення його адміністратором в село Латірку на Воловеччині, де брав активну участь в просвітницькій діяльності і в роботі Товариства ім. О. Духновича. 11 січня 1881 року І.А. Сільвай одержав Грамоту про видання йому приходу в с. Ремети на Перечинщині, а 12 березня того ж року одержав Грамоту, в якій був найменований благочинним церковного Тур'янського округу. 20 травня 1899 року Іван Сільвай був переведений приходським священиком в с. Нове Давидково Мукачівського району. Тут він прожив до своєї смерті 13 лютого 1904 року. Іван Антонович Сільвай мав 10 дітей, з яких четверо померло у дитячому віці.

І.А. Сільвай займався також літературною роботою. В його доробку релігійна і світська поезія, оповідання й повісті, публіцистичні статті, нариси, церковні проповіді. Він активно друкувався в закарпатській періодиці під псевдонімом Уриїл Метеор. Його твори були надруковані в журналах «Світ», частково «Новий Світ» і «Карпати» (Ужгород), в «Місяцесловах» і в галицько-руській газеті «Слово». Окремим виданням вийшли його проповіді в 2-х томах під загальною назвою «Другий Світ» (Ужгород 1898). Велика стаття «Положеніе угорскихъ русскихъ подъ управленіем еп. Стефана Панковича» з’явилась в Росії в «Славянскомъ Сборнике» (Спб., 1875). Більшість творів І. Сільвая залишилися в рукописах. В останні роки життя він старанно переписав усе до 10-ти книг. Після смерті І. Сільвая систематичне дослідження його творчості не проводилося. Найбільш повним зібранням твори будителя з'явились у 1957 році у м. Пряшів (Словаччина), з докладною вступною статтею Є. Недзельського та передмовою В. Зозуляка. Вони були видані Словацьким видавництвом художньої літератури.

Презентація книги відбудеться на базі виставки з фондових зібрань Закарпатського музею народної архітектури та побуту – «ТВОРЧА СПАДЩИНА ІВАНА АНТОНОВИЧА ТА СІОНА ІВАНОВИЧА СІЛЬВАЇВ (РІЗЬБА ПО ДЕРЕВУ, ЖИВОПИС, ПИСЕМНІ ТВОРИ)».

Вхід на виставку вільний.

Теги: Сільвай

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати