Як захищалися від дощу в давнину бойки Закарпаття?

"Півроку погана погода" - ці слова популярної пісні цілком можна присвятити Західній Україні. Як захищались люди від негоди у давніші часи? Це й намагалася з’ясувати кореспондент "Високого Замку" у музеях Львова.

Як захищалися від дощу в давнину бойки Закарпаття?Коли падав дощ, селяни майже весь час проводили в хаті. Будуючи домівки, вони надавали велике значення тому, щоб дах не протікав. Найчастіше його покривали соломою і робили дуже високим та під гострим кутом, щоб вода швидше стікала. “У Карпатах часті опади, тому жителям гір доводилося працювати вдома, - розповідає кореспондентові “ВЗ” Марко Мандюк, головний хоронитель фонду Музею народної архітектури та побуту у Львові. – Перед будинком під дахом робили “галерейку”, щоб можна було виконувати хатню роботу навіть у дощ”.

Щоб врятуватися від негоди у відкритому полі, на Бойківщині використовували переносну колибу. Найчастіше такі будували зі смереки. Бойко мав бути досить сильним, щоб переносити колибку на плечах від дому до пасовища.

На погану погоду речі шили із тканин гіршого ґатунку. “По Україні такий одяг відомий під дуже багатьма назвами: гунька, гуні, кобеняк, армяк, сіряк, - розповідає Людмила Булгакова, кандидат історичних наук, головний зберігач фондів Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. - Як правило, він шився великих розмірів і плащоподібного крою для того, щоб його можна було вдягнути поверх чогось. У довгу дорогу вдягали кобеняки зі спеціальними каптурами, захищаючи голову від дощу. Деякі з каптурів виглядали як прямокутники з прорізами для очей, які накидали на голову”.

Тканину для одягу селяни виготовляли власноруч. “Полотно ткалося із вовняної нитки, а потім почергово опускалося у гарячу і холодну воду, щоб вовна збіглася і тканина стала цупкішою, - каже Любов Сварник, науковий працівник Музею народної архітектури та побуту у Львові. - Згодом полотно збивали у ступах чи за допомогою спеціальних механізмів. У результаті воно ставало настільки “густим”, що не пропускало води - дощ з нього скочувався. А ще тканину змащували коров’ячим або овечим жиром, правда, потім доводилося вивітрювати запах”.

У колекції Музею народної архітектури та побуту у Львові є багато цікавого верхнього одягу з усіх регіонів України, який захищав від негоди. "Цікавим зразком на ЗАКАРПАТСЬКІЙ БОЙКІВЩИНІ є так звана гуня куцувата, - говорить Марко Мандюк, головний охоронець фонду музею. - Щоб її виготовити, необхідно було під час ткання вставляти заготовлені нитки. Тому він ставав волохатим, як справжня вівця. Початково його одягали молодята. А коли вже одяг зношувався, його давали вівчарям - тим ворсом стікала вода".

Вукраїнських селах не виходили на вулицю з непокритою головою. Тому від дощу селян захищали ще й головні убори. “Жінки використовували хустки-опинанки, - розповідає Людмила Булгакова. - Це були величезні, півтора на півтора метра, полотнища. Їх носили, складаючи в трикутник і не зав’язуючи. Чоловіки влітку носили солом’яні капелюхи, а коли холоднішало, то повстяні”.

Звичний для нас аксесуар від дощу – парасольку – спочатку використовували лише як захист від сонця. “В Європі моду на парасольку від сонця ввела Марія Медичів у XVI ст., - каже Валентина Петрова, старший науковий працівник, зберігач фондової групи тканин Львівського історичного музею. – І тільки у XVIII ст. її почали використовувати як захист від дощу”. У містах не було й спеціального одягу від негоди, тому поверх звичайної одежі вдягали або накидки, або старий одяг, який можна було пізніше зняти. Носили міщани й капелюхи, які хоч і не були пристосовані для захисту від дощу, все ж виконували таку функцію. У середині XIX ст. з’явилася мода на мантильї, короткі жіночі накидки, які вдягали на плечі і захищали від негоди. Виготовляли їх з різних видів шовку”.

Найсутужніше селянам доводилося із взуттям. Коли дозволяла погода, вони ходили босі. “Шкіряного взуття на селі майже ніхто не мав, - пояснює Людмила Булгакова. - А ті, хто мав, берегли його й передавали у спадок із покоління в покоління, оскільки воно було дуже дороге. Тому на дощ, як правило, його не вдягали. Найпоширенішими були личаки - взуття плетене з лика. В них ходили навіть взимку. Ноги обмотували онучами, найчастіше із полотна, сукна чи старого одягу. Вниз підкладали сушену траву (“волосінь”) або солому, щоб зберегти тепло і, відповідно, не дозволити, щоб ноги швидко промокли”.
"Високий Замок"
15 серпня 2007р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

23:51
30 родин із прифронтової Харківщини оздоровилися та відпочили на Закарпатті за час дії програми "Турбота"
23:19
/ 1
Словаччина хоче відновити пасажирське залізничне сполучення із Ужгородом, яке припинилося 80 років тому
18:22
"Укрзалізниця" ще цьогоріч планує запустити потяг "Київ – Кошиці"
15:29
/ 7
Як "танець з бубном" за вітряки на Руні гудуть сільрада, лісівники та закарпатська влада
14:15
/ 1
Приватний поїзд "Прага – Чоп" сьогодні здійснив свій перший рейс
11:22
/ 3
Запис мого діда і сепаратне святкування Паски
11:11
/ 1
У Ракоші Вишківської громади попрощалися з полеглим Героєм Святославом Корнійчуком
20:19
/ 5
В Ужгороді на об'їзній депутати-"слуги" планують "роздерибанити" понад 1 га землі із заниженням вартості в 10 разів
21:59
/ 23
На Закарпатті було зроблено спробу дестабілізації шляхом перекриття доріг "через мобілізацію". Поліція звільнила проїзд
18:44
/ 36
Головою Ужгородського міськрайонного суду переобрано Віктора Данка
18:38
На війні поліг Віталій Петах зі Страбичова Мукачівської громади
02:00
/ 30
Комбат Руслан Каганець: "Без людей виграти цю війну неможливо. Ми не зробимо мільйон роботів із штучним інтелектом, які за нас воюватимуть"
00:32
/ 1
Відсьогодні на Закарпатті розпочалася нерестова заборона
21:48
Біля Солотвинського солерудника виявлено смітники, пластикові пляшки в карстових проваллях і забруднення потоку Глод
16:44
/ 3
В Ужгороді пойдуть чемпіонат України з велоспорту-МТБ та чемпіонат області
11:26
/ 4
На війні з росією поліг Ігор Сакало з Горінчова Хустського району
10:53
У лютому споживчі ціни на Закарпатті в цілому не зросли – статистика
11:15
"Щасливі діти" запускають новий цикл відновлювальних ретритів для мам із дітьми "Сила Карпат"
10:56
/ 6
В Усть-Чорній на Тячівщині попрощалися з полеглим Героєм Октавіаном Коненком
22:53
/ 3
У понеділок в Сваляві проведуть в останню дорогу полеглого 21-річного Героя Василя Томащука
22:20
/ 2
У Великій Копані попрощалися з Віталієм Чонкою, що загинув на Запоріжжі ще торік у червні
15:31
У лютому в порівнянні з торішнім груднем ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
14:57
Торік на Закарпатті прийняли в експлуатацію житла на 17,8% більше, ніж у 2022-му
14:10
/ 1
Кабмін перерозподілив освітню субвенцію на 2024 рік: місцеві бюджети Закарпаття втратили 2,4 млн грн
23:00
/ 4
На війні поліг ровесник Конституції України Василь Цьока з Крайникова Хустської громади
» Всі новини