Як захищалися від дощу в давнину бойки Закарпаття?

"Півроку погана погода" - ці слова популярної пісні цілком можна присвятити Західній Україні. Як захищались люди від негоди у давніші часи? Це й намагалася з’ясувати кореспондент "Високого Замку" у музеях Львова.

Як захищалися від дощу в давнину бойки Закарпаття?Коли падав дощ, селяни майже весь час проводили в хаті. Будуючи домівки, вони надавали велике значення тому, щоб дах не протікав. Найчастіше його покривали соломою і робили дуже високим та під гострим кутом, щоб вода швидше стікала. “У Карпатах часті опади, тому жителям гір доводилося працювати вдома, - розповідає кореспондентові “ВЗ” Марко Мандюк, головний хоронитель фонду Музею народної архітектури та побуту у Львові. – Перед будинком під дахом робили “галерейку”, щоб можна було виконувати хатню роботу навіть у дощ”.

Щоб врятуватися від негоди у відкритому полі, на Бойківщині використовували переносну колибу. Найчастіше такі будували зі смереки. Бойко мав бути досить сильним, щоб переносити колибку на плечах від дому до пасовища.

На погану погоду речі шили із тканин гіршого ґатунку. “По Україні такий одяг відомий під дуже багатьма назвами: гунька, гуні, кобеняк, армяк, сіряк, - розповідає Людмила Булгакова, кандидат історичних наук, головний зберігач фондів Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. - Як правило, він шився великих розмірів і плащоподібного крою для того, щоб його можна було вдягнути поверх чогось. У довгу дорогу вдягали кобеняки зі спеціальними каптурами, захищаючи голову від дощу. Деякі з каптурів виглядали як прямокутники з прорізами для очей, які накидали на голову”.

Тканину для одягу селяни виготовляли власноруч. “Полотно ткалося із вовняної нитки, а потім почергово опускалося у гарячу і холодну воду, щоб вовна збіглася і тканина стала цупкішою, - каже Любов Сварник, науковий працівник Музею народної архітектури та побуту у Львові. - Згодом полотно збивали у ступах чи за допомогою спеціальних механізмів. У результаті воно ставало настільки “густим”, що не пропускало води - дощ з нього скочувався. А ще тканину змащували коров’ячим або овечим жиром, правда, потім доводилося вивітрювати запах”.

У колекції Музею народної архітектури та побуту у Львові є багато цікавого верхнього одягу з усіх регіонів України, який захищав від негоди. "Цікавим зразком на ЗАКАРПАТСЬКІЙ БОЙКІВЩИНІ є так звана гуня куцувата, - говорить Марко Мандюк, головний охоронець фонду музею. - Щоб її виготовити, необхідно було під час ткання вставляти заготовлені нитки. Тому він ставав волохатим, як справжня вівця. Початково його одягали молодята. А коли вже одяг зношувався, його давали вівчарям - тим ворсом стікала вода".

Вукраїнських селах не виходили на вулицю з непокритою головою. Тому від дощу селян захищали ще й головні убори. “Жінки використовували хустки-опинанки, - розповідає Людмила Булгакова. - Це були величезні, півтора на півтора метра, полотнища. Їх носили, складаючи в трикутник і не зав’язуючи. Чоловіки влітку носили солом’яні капелюхи, а коли холоднішало, то повстяні”.

Звичний для нас аксесуар від дощу – парасольку – спочатку використовували лише як захист від сонця. “В Європі моду на парасольку від сонця ввела Марія Медичів у XVI ст., - каже Валентина Петрова, старший науковий працівник, зберігач фондової групи тканин Львівського історичного музею. – І тільки у XVIII ст. її почали використовувати як захист від дощу”. У містах не було й спеціального одягу від негоди, тому поверх звичайної одежі вдягали або накидки, або старий одяг, який можна було пізніше зняти. Носили міщани й капелюхи, які хоч і не були пристосовані для захисту від дощу, все ж виконували таку функцію. У середині XIX ст. з’явилася мода на мантильї, короткі жіночі накидки, які вдягали на плечі і захищали від негоди. Виготовляли їх з різних видів шовку”.

Найсутужніше селянам доводилося із взуттям. Коли дозволяла погода, вони ходили босі. “Шкіряного взуття на селі майже ніхто не мав, - пояснює Людмила Булгакова. - А ті, хто мав, берегли його й передавали у спадок із покоління в покоління, оскільки воно було дуже дороге. Тому на дощ, як правило, його не вдягали. Найпоширенішими були личаки - взуття плетене з лика. В них ходили навіть взимку. Ноги обмотували онучами, найчастіше із полотна, сукна чи старого одягу. Вниз підкладали сушену траву (“волосінь”) або солому, щоб зберегти тепло і, відповідно, не дозволити, щоб ноги швидко промокли”.
"Високий Замок"
15 серпня 2007р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

17:26
На війні з рф поліг Герой із села Водиця на Ужгородщині Анатолій Фіцай Фото новина
16:19
На Закарпатті з початку року вогонь знищив понад 570 гектарів сухостою Фото новина
15:07
/ 1
У пункті пропуску «Тиса» знайшли мікроавтобус у міжнародному розшуку Фото новина
14:34
Водій мотоцикла під наркотиками влаштував ДТП і тікав від патрульних Фото новина
13:35
/ 1
Стала відома подальша доля вилучених на Закарпатті стародруків Фото новина
12:33
У Білках на Хустщині попрощалися з полеглим на війні з рф воїном Петром Біксеєм Фото новина
11:13
Військовий з Углі отримав почесний нагрудний знак «Золотий хрест» Фото новина
10:13
У Велятині на Хустщині повідомили про загибель на війні захисника Юрія Марченка Фото новина
08:56
/ 3
Сьогодні в Ужгороді стартує «Сакура Фест»
00:47
У понеділок у Мукачеві попрощаються з Юлієм Калі, що загинув ще в грудні 2024-го Фото новина
17:52
Після восьми місяців неволі додому повернувся військовий із Хустщини Фото новина
16:53
27 старовинних книг намагалися вивезти за кордон через Закарпаття Фото новина
14:18
/ 1
Рятувальники ліквідували 9 пожеж сухої трави за один день Фото новина
14:16
У селі Залом на Хустщині попрощаються із полеглим Героєм Богданом Мигалко Фото новина
14:12
Понад 30 сімей загиблих захисників отримають допомогу від Ужгородської міськради
13:06
У Тересві на Тячівщині повідомили про загибель військовослужбовця Олександра Шафара Фото новина
13:02
/ 2
В Ужгороді депутати міської ради не підтримали жодну з петицій щодо забудови Ботанічної набережної Фото новина
12:57
/ 2
Лікарню в Ужгороді за 125 млн грн відремонтує фірма, що фігурує у кримінальній справі щодо привласнення грошей під час ремонту поліклініки
09:42
У Лазещині на Рахівщині прощатимуться з військовим Олександром Головко Фото новина
14:34
/ 9
Депутата райради Закарпаття викрили на переправленні ухилянтів за кордон Фото новина
13:25
/ 2
В Ужгороді в останню дорогу проведуть полеглого воїна Івана Черничка Фото новина
11:18
У Нижньому Болотному на Хустщині в останню дорогу провели захисника Віктора Шпиньовича Фото новина
10:05
На Мукачівщині медики рятували дітей від панічної атаки після озброєного нападу на їхню матір Фото новина
09:09
В Ужгороді вже цього тижня пройде Сакура Фест 2026 Фото новина
17:24
/ 3
В Ужгороді на 77-му році життя помер Почесний громадянин міста Василь Русин Фото новина
» Всі новини