Виступів за цей період у Бушка ні з трибуни, ні з місця у парламенті не зафіксовано – певно, не мав що сказати одразу всім колегам-нардепам.
Звернень, за рік роботи підготував нібито чимало і саме в інтересах виборців свого округу. Принаймні, прес-служба Бушка нещодавно повідомляла про рік його роботи нардепом наступне:
« Ним підготовлені і подані до Прем’єр-міністра М.Азарова депутатські звернення щодо рівномірного розподілу коштів державного бюджету між регіонами України; до Голови державної служби з НС України Болотських М.В. про відновлення державних пожежних частин у селищах Вилок та Королево; до басейнового управління водних ресурсів щодо загрози переливу водозахисної дамби у с. Шаланки; до Закарпатської ОДА – стосовно виділення 200 тис. грн. для проведення бурових робіт з облаштування артезіанської свердловини в с. Широке; до Державного агентства автомобільних доріг України «Укравтодор» - щодо виділення 2 млн. грн.. на ремонт дороги Вилок-Перехрестя-Пушкіно-Шаланки; до Міністра освіти і науки України Табачника Д.В. – щодо продовження підготовки фахівців рівня бакалавр в Виноградівському державному коледжі; до Міністра закордонних справ України Кожари В.В. – щодо правопорушень під час перетину українсько-угорського кордону; до Голови Антимонопольного комітету України – з приводу проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності Виноградівського району…».
Депутатських запитів Іван Іванович подав аж два – обидва з приводу «коника», якого узявся осідлати – теми русинства. Одного дня, а саме 11 жовтня, Бушко поцікавився у Державної служби статистики «щодо ідентифікування національності "русин" в даних перепису населення 2001 року» і « щодо надання статистичних даних національної належності жителів Закарпатської області згідно з переписом населення 1946 року» . Про те, що у 46-му русинами записалися нібито дуже багато наших краян, Бушко аносував на прес-конференції, коли йому, нарікав, зламали поштову скриньку і від його імені розіслали заяву, що він проти євроінтеграції.
Мабуть намагаючись ще раз і ще раз довести, що за асоціацію з ЄС, Бушко зачепив цю тему, виступаючи у Виноградові з нагоди річниці свого депутатства. Як повідомила його прес-служба, діло було так:
«Саме цей шлях, наголосив виступаючий, він особисто декларував у своїй передвиборчій програмі і персонально голосував за кожен євроінтеграційний законопроект. Нехай це буде відповіддю недолугим політикам, які вже набридли людям своєю безпринципністю й інтригами. Крім обливання брудом через інформаційні провокації в інтернеті, вони вже нінащо не здатні. І це ще раз підкреслює – європейський вибір – наш правильний шлях. Він непростий, тернистий. Але ми його обов’язково пройдемо, так як це вже зробили наші сусіди угорці, словаки, румуни, а ще раніше прибалтійські народи. Тим більше, що історично і географічно ми, закарпатські русини, завжди були європейцями!».
Як показали подальші події, актуально було якраз відрікатися від входження в ЄС. Хоча на час, коли Бушко зустрівся із закарпатськими журналістами і коли проводив урочистості з нагоди свого депутатства, про різкий розворот регіоналів у російський бік ще ніхто не підозрював.
Утім, повернемось до запитів. Мабуть нічого особливого Держстат Бушку не повідомив, бо хоч відповіді були надані 22 та 28 листопада, ніяких сенсацій від Бушка не чути. Або він їх приберігає. Хоча на ХІІ Світовому конгресі русинів, руснаків та лемків Бушко казав, що навіть готовий провокувати скандали в парламенті, піднявши русинське питання.
Не склалося цього сезону у Бушка й із законотворчістю. Якщо до літніх канікул він запропонував зміни до одного законопроекту і підготував 3 (усі стосуються зеленого сільського туризму), то за осінні місяці лише на другий день роботи, 4 вересня, вніс лише постанову про те, аби гідно відзначити (тобто допомогти грішми з бюджету) відсвяткувати 777-річницю Сваляви. Не дали.
Ну і в цьому політичному сезоні Бушко таки зорганізував зустріч ініційованої ним групи нардепів «Закарпаття» із головою нашої ОДА. Поговорили.
Про конкретні результати наразі не чути.